Ознаки гіпервентиляції та зниження резервних можливостей дихальної системи. Формування гіпокінетичного типу кровообігу. Менш економічна робота серця в умовах відносного спокою. Реакція системної гемодинаміки слабозорих дітей на фізичне навантаження.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ СЛАБОЗОРИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУРобота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор Херсонській державний університет МОН України, керівник навчально-наукового Інституту природознавства, завідувач кафедри фізіології людини і тварин Захист відбудеться “18” лютого 2009 року о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Так, у дошкільних навчальних закладах України виховується понад 8000 слабозорих дітей дошкільного віку. Однак, аналіз літературних даних виявив, що діти та підлітки з вадами зору характеризуються відставанням в фізичному розвитку та фізичній підготовленості (Афанасьев В.Ф., 1975; Полынкин В.С., 1979; Касаткин Л.Ф., 1983; Ковалев В.А., 1984; Сермеев Б.В., 1987; Азарян Р.Н., 1989; Долинский Б.Т., 1992; Маллаев Д.Ф., 1992; Аветисов Э.С. и др., 1993; Харченко Л.В., 1999; Дичко В.В., 2000; Силантьєв Д.О., 2001), значними змінами електричної активності головного мозку та невідповідністю показників ЕЕГ віковій нормі (Новикова Н.А., 1966; Григорьева Л.П., 1983; Толстова В.А. и др., 1996; Хацуков Б.Х. и др., 2000; Рожкова Л.А., 2002; Кураев Г.А. и др., 2003), перерозподілом церебрального кровообігу у більшості школярів з вадами зору (Хацуков Б.Х. и др., 2000; Щербина Т.І., 2005; Пыльцина Н.Ю., 2007); зниженням функціональних резервів дихальної системи у слабозорих дітей молодшого шкільного віку та підлітків (Хацуков Б.Х. и др., 2000; Щербина Т.І., 2005; Макарова И.М., 2006; Шульпина В.П., 2006). Однак, методичні підходи, що використані в цих дослідженнях, не дозволяють в повній мірі розкрити закономірності функціонування та резервні можливості кардіореспіраторної системи, оцінити стан її регуляції у слабозорих дітей дошкільного віку. Виявити особливості функціонального стану серцево-судинної системи слабозорих дітей дошкільного віку в умовах відносного спокою та при фізичних навантаженнях; Вперше встановлено наступні особливості кардіореспіраторної системи слабозорих дітей дошкільного віку: прояви гіпервентиляції та зниження резервних можливостей дихальної системи; зменшення діаметру аортального клапану та правого шлуночка; посилення скоротливої функції міокарда при відносному спокої; ознаки гіпокінетичного типу кровообігу; зниження економічного режиму діяльності серця; зниження гемодинамічної та вегетативної реактивності; збільшення питомої ваги парасимпатичних впливів на серце; високий рівень активації лімбіко-неокортикальних механізмів управління серцевим ритмом; перерозподіл церебральної гемодинаміки за рахунок підвищення тонусу регіональних судин артеріального типу середнього калібру у каротидному басейні та зниження тонусу магістральних судин артеріального типу у вертебро-базилярному басейні.Херсона: 1) основна група, до складу якої увійшло 75 слабозорих дітей (з них 33 дівчинки та 42 хлопчики); 2) контрольна група, до складу якої увійшло 79 нормальнозорих дітей (з них 36 дівчаток та 43 хлопчика), які за даними медичних карток належали до І-ІІ груп здоровя. Розраховувалися медіана (Mean), стандартне відхилення (SDNN), квадратний корінь з суми різниць послідовного ряду кардіоінтервалів (RMSSD), число пар кардіоінтервалів з різницею понад 50 мс (PNN50), коефіцієнт варіації (CVR), мода (Мо), амплітуда моди (АМО), варіаційний розкид (?Х), індекс напруження (ІН), індекс вегетативної рівноваги (ІВР), вегетативний показник ритму (ВПР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР), сумарна потужність спектру (TP), середня потужність спектру дуже низькочастотного компоненту (VLF), середня потужність спектру низькочастотного компоненту (LF), нормалізована величина потужності спектру низькочастотного компоненту (LFN), середня потужність спектру високочастотного компоненту (HF), нормалізована величина потужності спектру високочастотного компоненту (HFN), індекс вагосимпатичної взаємодії (LF/HF), індекс централізації (IC).