Поєднання слів, записаних латиницею і кириличною абеткою - мета вживання амперсанду в українських комерційних назвах. Бажання привернути увагу потенційного споживача - основний чинник використання міжнародних друкарських символів у процесі неймінгу.
Аннотация к работе
Комерційні найменування у лінгвістичній літературі більше відомі як ергоніми - “назви організацій, виробничих та суспільних обєднань (ця група власних назв позначається терміном ергонімія і включає величезну кількість найменувань - від партій, товариств, заводів, вузів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо)” [6, с. На нашу думку, цей тип власних назв можна обєднати терміном комерційні назви/найменування, оскільки такі організації займаються переважно комерційною діяльністю, тобто продажем товарів або послуг. Значною мірою графічні й орфографічні коливання в ергонімах повязані з активним використанням у них одиниць іншомовного походження, особливо англіцизмів, функціонування яких в українських назвах спричинене переважно мовною модою, оскільки “сьогодні ергонім набуває рис, що визначають його роль не лише як позначення фірми, але й як елемент іміджу підприємства, як елемент діалогу з клієнтом” [1, с. Можна зауважити, що в наведених прикладах амперсанд сполучає не так частини самої назви, як назви напрямків роботи організації, сфер її діяльності або товарів, які фірма пропонує на ринку. Графема походить з італійських торговельних документів доби Відродження, де вона вживалася, як уважають вчені, на позначення латинського прийменника ad, пізніше - англійського at у значенні “at the price” - “зза ціною”, а в деяких романських мовах (іспанській, португальській) цей символ використовується з доби середньовіччя до сьогодні у значенні старовинної іспанської міри ваги ароби.Отже, у складі українських комерційних назв використовують широкий спектр інтернаціональних графічних символів, деякі з них давні за походженням, інші - сучасні. Вони виконують свою безпосередню роль, а також слугують для заміщення інших графем, вираження певного символічного змісту та створення ефекту мовної гри.