Основоположні засади діяльності Міжнародної організації праці в умовах сьогодення. Аналіз найбільш важливих документів програмного значення, в яких містяться міжнародні трудові стандарти та сучасні підходи до врегулювання соціально-трудових відносин.
Аннотация к работе
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇНатомість представники економічної науки переважно досліджують діяльність МОП у сфері економіки праці та соціально-трудових відносин. У діяльності МОП виразно спостерігається декілька важливих рішень, які на десятиліття наперед визначають міжнародну політику щодо врегулювання соціально-трудових відносин та захисту людей праці. У Декларації МОП про основні принципи і права у сфері праці 1998 року [1] першочергово підкреслюється, що: а) вільно вступаючи до МОП, усі її члени підтримали принципи та права, закріплені у Статуті та Філадельфійській декларації, та взяли на себе зобовязання добиватися реалізації усіх цілей Організації, використовуючи для цього всі наявні у їхньому розпорядженні засоби та з повним врахуванням притаманних їм особливостей; б) ці принципи та права втілилися та розвинулися у формі конкретних прав та обовязків у Конвенціях, визнаних фундаментальними як у самій Організації, так і поза її межами (далі - Декларація 1998 року). Механізм реалізації Декларації першочергово розкривається у заходах технічної співпраці та глобальних доповідях (такі доповіді мають надавати повноцінну інформацію щодо реалізації принципів і прав у світі праці, подаватися щорічно на сесіях Міжнародної конференції праці і кожного року по черзі охоплювати один з основних принципів та прав [1]. Відповідно до змісту Доповіді, до найбільш важливих напрямів забезпечення справедливої глобалізації відносяться: перетворення концепції гідної праці в глобальну мету (включаючи створення загальної основи для цього шляхом діалогу, конкретизацію та гармонізацію зусиль всіх зацікавлених сторін, здійснення діяльності «широким фронтом», мобілізацію потенціалу трипартизму); підтримка МОП узгодженої національної політики з метою забезпечення справедливої глобалізації (з наголосом на проведенні національних діалогів, національних оглядів соціальних наслідків міжнародної економічної, фінансової і торгівельної політики, реструктуризації економіки, забезпечення гідної праці на місцевому рівні); сприяння гідній праці у глобальних виробничих системах (охоплюючи соціальні і трудові наслідки їхньої діяльності, вдосконалення знань, нарощування виробництв та паралельно з цим розвитку зайнятості, заохочення глобального соціального діалогу); укріплення системи міжнародних трудових норм (зокрема, надання допомоги країнам-членам у справі реалізації таких норм, здійснення рішучих дій у разі виявлення суттєвих та постійних порушень); мобілізація дій у цілях перемін (вдосконалення діяльності профспілок, використання потенціалу організацій роботодавців, підвищення представництва жінок, використання технічного потенціалу соціальних партнерів, стратегічні альянси з організаціями громадянського суспільства, соціальні партнерські відносини управління глобалізацією (систематизовано нами - Ю. Д.) [2].