Синтез монооксиду силіцію та модифікованих аеросилів, характеристика будови прищепленого шару. Розробка методики синтезу композитів фулерену з високодисперсними матеріалами на основі сполук силіцію та пропонування моделі сорбції фулерену на їх поверхні.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукРобота виконана на кафедрі неорганічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор Голуб Олександр Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри неорганічної хіміїКомпозити на основі фулерену привертають увагу дослідників, оскільки їх характеристики можуть відрізнятися від характеристик чистого С60. Явище фотолюмінесценції (ФЛ) фулерену під дією лазерного збудження використовують для створення флуоресцентних міток, тому дослідження спектрів ФЛ композитів має велике значення. Фулерен та сполуки на його основі привертають увагу не лише з точки зору фізики і хімії, а й медицини. Як носії для фулерену у композитах найчастіше використовують полімери. Цікавим є використання монооксиду силіцію та полігідридсилоксану, оскільки SIO сам виявляє ФЛ активність, і можна було б очікувати на появу нелінійних ефектів за рахунок взаємодії ФЛ центрів монооксиду силіцію з фулереном.Описано властивості фулерену та високодисперсних сполук на основі силіцію (ВДМОСС): аеросилу (А-300), монооксиду силіцію та полігідридсилоксану (ПГС), - та основні способи модифікації аеросилів. У другому розділі описано синтез носіїв для композитів та синтез композитів фулерену з ВДМОСС. Наприклад, Синтез композитів фулерену з ВДМОСС проводився шляхом сорбції з толуольних розчинів з наступним промиванням толуолом в екстракторі Сокслета. У третьому розділі викладено результати фізико-хімічного дослідження високодисперсних матеріалів на основі сполук силіцію, які далі використовувалися як носії для фулерену в композитах. Таким чином, або із толуольного розчину відбувається переважно сорбція оксиду фулерену, який завжди міститься в фулерені як домішка, або сорбція фулерену на поверхні аеросилу супроводжується його окисненням.Синтезовано 10 композитів фулерену з немодифікованим аеросилом, монооксидом силіцію, полігідридсилоксаном та аеросилом, модифікованим різними вуглеводневими радикалами. Спектроскопічне та квантовохімічне дослідження комерційного порошку та синтезованої плівки SIO свідчить, що проточастинки монооксиду силіцію містять кластери кремнію, які оточені проміжною фазою SIOX. Сорбція фулерену на поверхні кремнеземів, модифікованих алкільними групами, збільшується зі збільшенням довжини радикалу, а одержані композити містять значні домішки оксиду фулерену та, іноді, димеру частково деструктованого фулерену. Композити фулерену з аеросилами, модифікованими частково дегідрогенізованими вуглеводневими радикалами, не містять домішок оксидів та інших продуктів взаємодії фулерену. Показано, що зростання інтенсивності смуги валентного коливання конюгованого звязку С=С в ІЧ спектрах фулеренових композитів на основі карбонізованих зразків є проявом кінематичного ефекту і може бути використане для ідентифікації форми існування фулерену в композиті.