Процес фразеологізації синтаксичних словосполучень з компонентом посесивної семантики. Опис структурно-семантичних типів фразеологічних одиниць з присвійним компонентом. Ступінь фразеологізації присвійних прикметників у складі фразеологічних одиниць.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Фразеологізація значень присвійних прикметників у сучасній українській мові Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор, Козачук Ганна Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П.На сучасному етапі дослідження фразеологічних одиниць у вітчизняній лінгвістиці здійснюється у двох напрямках: загальнотеоретичному і практичному. До теоретичних питань фразеології належать вивчення природи фразеологічних одиниць, фразеологізація, тобто процес і закономірності творення фразеологізмів, дослідження їх структури, семантики, шляхів поповнення та функціонування. Практичний напрям дослідження повязаний з теорією та практикою укладання фразеологічних та інших типів словників, у яких подаються фразеологічні одиниці, функціонуванням фразеологізмів у текстах різних функціональних стилів. До такої групи належать фразеологічні одиниці з присвійними прикметниками, які заслуговують на увагу, бо вони становлять значну частку фразеологічного складу сучасної української мови і відзначаються різноманітністю семантичних типів, мають різні оцінні та експресивно-емоційні значення, у вираженні яких провідну роль відіграють саме присвійні прикметники. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою дослідження фразеологічних одиниць з присвійним прикметником, які не були ще предметом спеціальних наукових розвідок в українському мовознавстві, зокрема необхідністю зясування процесу фразеологізації вільних сполучень слів з присвійними прикметниками і набуття ними ознак фразеологізмів.У першому розділі - “Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць” - розглянуто основні наукові підходи до вивчення фразеологізмів як одиниць мовної системи, явище фразеологізації як процес утворення фразеологічних одиниць в українській мові, представлено опис і аналіз посесивного компоненту у складі українських фразеологічних одиниць. Термін фразеологізм (фразеологічна одиниця, фразеологічний зворот, фразеологічний вислів, ідіома тощо) в сучасній українській мові вживається для позначення відтворюваного, цілісного за значенням, стійкого за складом і структурою словосполучення. Фразеологічні одиниці на позначення людини часто характеризують її психічні якості та ознаки: Божа пташка - ‘безтурботна людина’; Боже теля - ‘наївна, непрактична, досить лагідна людина’; агнець Божий - ‘безвольна, покірлива, розумово обмежена людина’; Пентефрієва жінка - ‘розпусна, віроломна жінка’; 3) назви церковних споруд: дім Божий - ‘церква’; Петрова скеля - ‘образна назва католицької церкви’; 4) назви церковних книг: Книга Божа - ‘Біблія’; 5) назви служителів релігійного культу: Божий (Господній) слуга - ‘представник духовенства’; Христова невіста - ‘черниця’; 6) назви тварин, комах: Адамові вівці - ‘верблюди’; Адамова голова - ‘рід павука’, ‘великий нічний метелик з родини сфінксів’; 7) назви рослин: юдине дерево - ‘осика’, Адамове ребро ‘багаторічна травяниста рослина родини зонтичних, яка використовується як знеболюючий, протизастудний та відхаркуючий засіб’; 8) назви напоїв: Адамові сльози (слізки) - ‘горілка’; 9) назви частин тіла: Адамове яблуко - ‘кадик, частина гортані з хрящовим виступом’; 10) назви різноманітних дій: пускати на волю божу - ‘не затримувати кого-небудь’; приводити (привести, вивести, народитися) на світ божий - ‘давати життя, народжувати дитину’; Каїнове діло чинити - ‘зраджувати, вбивати’; 11) назви абстрактних понять: Іудин поцілунок - ‘вчинок людини, що облесливістю приховує свою зраду’; Іудині срібняки - ‘винагорода за зраду’. Серед фразеологічних одиниць, у складі яких наявні присвійні прикметники, утворені від назв людини, виділено дві групи: 1) фразеологічні одиниці з присвійними прикметниками, утвореними від власної назви людини (Фільчина грамота; Хомин (Хоминий) чай; Химині кури, Мотрині яйця!); 2) фразеологічні одиниці з присвійними прикметниками, утвореними від загальної назви людини (мамин (матусин) синок; пастуший ріжок).