Загальномовні та авторські фразеологізми в прозі У. Самчука та Б. Лепкого, риси творчої манери письменників на фразеологічному рівні. Характеристика вживання крилатих виразів і паремій у мові творів, функціональний аналіз діалектних стійких сполук.
Аннотация к работе
Волинський національний університет імені Лесі Українки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України. Самчука; виділено семантичні групи загальномовних стійких сполук і зясовано специфіку функціонування цих фразеологічних одиниць у художніх творах; представлено „фразеологічні портрети” персонажів Б. Самчука; розглянуто художні прийоми як вияв ідіостилю досліджуваних письменників. У роботі вивчено оказіональні зміни фразеологічних одиниць та встановлено найуживаніші прийоми трансформації стійких сполучень слів у мові У. Лепкого; выделены диалектные фразеологизмы в языке произведений Б.Фразеологія виступає одним із важливих джерел пізнання минулого нашого народу, адже кожна історична доба творила свої стійкі словосполуки, кожна видатна подія знаходила своє відображення у фразеології народу. Фразеологія як лінгвістична дисципліна виникла лише на початку ХХ століття. Важливі аспекти фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були обєктом уваги видатного мовознавця О.О. Потебні. Стійкі сполуки допомогли письменникам відтворити колорит певної місцевості (оскільки вони проживали в різних регіонах), історичної доби, окремі події, суспільні групи, характери тощо. Лепкого, виявити індивідуальні риси творчої манери цих письменників на фразеологічному рівні.У фразеології використовують поняття „фразеологізм”, „фразема”, „фразеологічна одиниця”, „фразеологічний зворот”, „фразелоїд”, „фразеологічна єдність”, „стала сполука”, „стійка фраза”, „ідіома” й інші, але загальновизнаними вважають поняття „фразеологізм” і „фразеологічна одиниця”. У своїй роботі ми послуговуємося термінами „фразеологізм”, „фразеологічна одиниця” і „стійка сполука” як взаємозамінними. За допомогою фразеологізмів можна розкрити внутрішній світ героїв, дати яскраву портретну характеристику персонажів, увиразнити мову героїв твору та автора, відтворити пейзаж, історичну добу тощо. Лепкого” виділено семантичні групи та здійснено функціонально-стилістичний аналіз узуальних ФО в прозі названих письменників, представлено „фразеологічні портрети” персонажів у творах Б. Проте вони мають інше стилістичне навантаження, ніж ті стійкі сполуки, що представлені у творах У. Самчука.