Історія розвитку діалектної фразеології та фразеографії. Лінгвістична інтерпретація фразеологізмів. Класифікація фразеологічних одиниць говірок Слобожанщини. Системні відношення у говорах. Полісемія, синонімія і антонімія у фразеологічній системі.
Аннотация к работе
Слобожанщина - це специфічний етнокультурний регіон, який можна досліджувати з різноманітних ракурсів і позицій, а лінгвально - за багатьма сферами, рівнями і підрівнями. Українські діалектні фразеологізми (у широкому розумінні цього поняття) збирали, упорядковували і вивчали здавна. За останні півстоліття теорія фразеології досягла значних успіхів: розроблено ряд критеріїв визначення фразеологічних одиниць, створено кілька класифікаційних схем їх розподілу, активно проводилися дослідження структурно-семантичних властивостей фразеологізмів та їх функціонування у мові художніх творів, розроблялися теоретичні основи фразеографії. Також заслуговують на увагу дослідження фразеології сучасної української літературної мови. Юрченко) та кандидатських дисертацій, опубліковано монографічні праці, укладено фразеологічні словники (Л.Г.Ларін писав, що фразеологія перебуває в стані "прихованого розвитку" [4:125]. Дослідник визначив також ознаки, що сприяють фразеологізації (наявність архаїзмів, утрата живих синтаксичних звязків і т. ін.), подав зразки тонкого стилістичного аналізу фразеологічних синонімів і синонімів - лексем у фразеологізмах. За нею стійкість фразеологічної одиниці є наслідком її семантичної цілісності; у фразеологічних одиницях значення цілого ніколи не дорівнює сумі значень елементів; ступінь семантичного поєднання слів - компонентів і співвідношення семантики всього вислову із семантикою його окремих складників є основою виділення головних типів фразеологічних одиниць. Актуальним залишається й питання "що таке фразеологія?". Разом із появою перших словників, у яких фіксується фразеологічний матеріал, починається процес становлення науки про теоретичні та практичні принципи укладання фразеологічних словників.Діалектні фразеологізми можуть формою повністю відрізнятися від літературних, але мати те ж значення, наприклад: "вести пусту розмову" - літ. ляси точити, діал. баланду тровить, можуть лише одним якимсь компонентом, наприклад: "про відчуття страху" - літ. мороз по шкірі, діал. мороз по кожі, або взагалі не мати відповідників, наприклад: "курча, виведене квочкою у потаємному місці" - курча незаконне. В українському мовознавстві зявилась низка ґрунтовних досліджень, у яких, зокрема, висвітлюються суттєві питання класифікації фразеологізмів, їхньої структури, семантики, стилістики, перспективи розвитку фразеологічних одиниць у мові [31]. Білодіда, українського мовознавця, педагога, академіка, фразеологічна одиниця - це "лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи організованих за моделлю словосполучення чи речення, яке, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично" [61:335]. Жовтобрюха, українського мовознавця, доктора філологічних наук, фразеологічними одиницями слід називати стійкі словосполучення, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення [61:335]. Перебуваючи в лексико-граматичному звязку між собою, а також з іншими словами, вони передають зміст вислову, тоді як складові компоненти фразеологічної одиниці, втративши своє самостійне значення, виражають у цілому значення фразеологізму, яке не випливає із значень складових компонентів фразеологічної одиниці.Раніше, коли ще були колгоспи, цей фразеологізм мав значення "працювати за зарахований трудодень": "Помню тільки, шо великі податки були, продавали все, шо вродило на огороді, шо в хозяйстві було, робили за палочку, платили дуже мало...". А з цього значення "працювати безкоштовно" логічно утворюється третє значення до цього фразеологізму: "працювати абияк, як-небудь": "Всьоравно нічого не платять, ото й зробив за палочку". Так само до цих випадків можна віднести фразеологізми: · бабський ополоник, де з першого значення випливає друге, бо хлопець, який дружить здебільшого з дівчатами - однолітками (перше значення) може перетворитися на баболюба, бабія, залицяльника (друге значення); Таким шляхом утворилася омонімія фразеологічних одиниць говірок Харківщини, таких як: кожу знімать, що має перше значення "сильно бити, карати кого-небудь за що-небудь", друге - "бути надзвичайно схожим на когось"; або, наприклад, заглядать у рот, що має перше значення "підлабузнюватись до кого-небудь", друге - "уважно слухати кого-небудь" і третє - "спостерігати, як хтось їсть чи пє". У даних фразеологізмах розрив звязку значень у їх внутрішній формі: форма вона втрачена фразеологічними одиницями і тому можна констатувати їх омонімічність, а не полісемію.Отже, на початку дипломної роботи ми ставили собі за мету ознайомитися, дослідити, аналізувати, класифікувати центральнослобожанську фразеологію, а також виявити у ній системні відношеня та створити пробний варіант фразеологічного словника говірок Центральної Слобожанщини.