Проблеми фразеології у світлі наукових парадигм. Аспекти лінгвістичного аналізу фразеологічних одиниць у мовознавстві. Класифікація фразеологічних одиниць. Культурологічний аспект аналізу фразем, які не мають лексичних відповідників, у системі слів.
Аннотация к работе
Культурологічний аспект аналізу фразем, які не мають лексичних відповідників, у системі слівЦе стосується навіть таких базових питань, як визначення поняття "фразеологізм" і обмеження складу фразеології. Особливо важливе зясування названих вище й інших особливостей у даний час, коли фразеологія починає вивчатися в руслі когнітивної лінгвістики і прагмалінгвистики. Викладене свідчить про необхідність не тільки зясування наукового апарата фразеології, але і дослідження одиниць фразеології з урахуванням досягнень різних напрямків лінгвістики. Перш ніж вчені звернули увагу на комунікативний і культурно-людський фактори в мові, фразеології довелося пройти чималий шлях. З урахуванням зазначених ознак і перехідних явищ у системі ФЕ учений формує поняття "фразеологізм", під яким розуміє "відтворений у мові оборот, побудований за зразком сурядних або підрядних словосполучень (непредикативного або предикативного характеру), що володіє цілісним (або рідше - частково цілісним) значенням і сполучиться зі словом" [76, с.5].А.И.Проблема полягає в тім, що в плині довгого періоду часу фразеологізми розглядалися як одиниці лексичного рівня мови, і тільки порівняно недавно фразеологія перетворилася в самостійну лінгвістичну дисципліну. Дана віднесеність була обумовлена наявністю у фразеологізму ряду ознак, загальних зі словом, а саме: відтворюваності, цілісності значення, ідіоматичності, стійкості складу і структури, непроникності, здатності бути основою для утворення нових слів, виконувати синтаксичну функцію, мати морфологічні ознаки, позначати явища обєктивної дійсності, що звязані з різними видами діяльності людини. Як основні ознаки, що відрізняють фразему від слова, дослідники висувають семантичне перетворення [125], цілісне лексичне значення [74], внутрішню форму [192], лексичну неподільність [79], образну умотивованість, експресивність [171, 200] і ін. Одним з основних спростувань теорії еквівалентності ФО слову є явна перевага в російській мові фразеологічних оборотів, що не мають відповідностей у системі слів. Серед них дериваційне значення ФО, образність, експресивність фразем, посилення семи "інтенсивність", перевага функції значення, що характеризує, ФО над номінативної, дериваційне значення ФО, опосередкованість звязку значення ФО з реаліями, що позначаються, відмінність значеннєвої структури багатозначного фразеологізму від значеннєвої структури багатозначного слова, більш вузька сполучна здатність фразеологічного значення.Для рішення практичних задач фразеології, зокрема викладання української мови і створення допомога з перекладу, активно розробляється ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць. Учений виділяв чотири групи сполучень слів, що розрізняються по ступені стійкості: вільні словосполучення, звичні сполучення, фразеологічні ряди і фразеологічні єдності. Балли зупиняється на двох групах сполучень слів - вільних словоутвореннях (сполученнях слів, позбавлених стійкості) і фразеологічних єдностях (сполученнях слів, що цілком утратили своє значення) [24]. Зазначені ознаки дозволили ученому виділити три категорії фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення [47]. Амосова крім фразем і ідіом, виділяє частково предикативні і цільнопредикативні стійкі сполучення, але останні до складу фразеології вона не включає, оскільки до них автор відносить прислівя і приказки.Одним із розвинутих напрямків лінгвокультурології являється міжкультурна комунікація. Попередній етап накопичення знань по міжкультурній комунікації в основному спирається на досвід закордонних дослідників. В даній науковій праці під міжкультурною комунікацією розуміється ідеальна ціль, у котрій може прагнути людина у своєму бажанні якомога краще та ефективніше адаптуватися до навколишнього світу. В результаті багаточисельних досліджень були визначення найбільш характерні риси міжкультурної комунікації: приналежність відправника отримувача повідомлення к різним культурам, усвідомлення учасниками комунікації культурних відмінностей один від одного та ін. Верещагін та Костомаров у своїй науковій роботі "Мова та культура" досліджує живі комунікативні процеси породження та сприйняття мови, досвід мовної особистості та національний менталітет різних культур [43].При дослідженні ФО, що не мають відповідностей у системі слів, важливо врахувати фактори перехідності по різних ознаках. Культурологічний аналіз ФО, що не мають відповідностей у системі слів, повинний бути зорієнтований на визначення типів культурологічної інформації і способи її представлення в семантиці одиниць досліджуваного типу. Аналіз фразем, що не мають відповідностей у системі слів, в аспекті міжкультурної комунікації повинний виявити такі особливості: семантичні компоненти, що представляють інформацію інтеркультурного плану; семантичні компоненти, що представляють інформацію культурний^-культурного-національно-культурного (макрокультурного) плану; семантичні компоненти, що представ
План
Зміст
Список умовних позначень
Вступ
Розділ 1. Спірні проблеми фразеології у світлі сучасних наукових парадігм
1.1 Аспекти лінгвістичного аналізу фразеологічних одиниць у сучасному мовознавстві
1.2 Питання про відповідність слова і фраземи з урахуванням аспекту перехідності
1.3 Класифікація фразеологічних одиниць
1.4 Напрямки аналізу фразеологічних одиниць в аспекті міжкультурної комунікації
Висновки до розділу 1
Вывод
1. У дипломній роботі приймаються наступне визначення ФО: "стійке в складі і структурі, відтворене предикативне або непредикативне сполучення слів, що характеризується більшого або меншого ступеня цілісністю або ідіоматичністю значення". Для аналізу відбираються фразеологічні обороти, що відповідають даному визначенню.
2. Актуальними аспектами дослідження фразем є наступні: виявлення подібностей і відмінностей між ФО і ЛО, визначення специфіки фразеологічного значення, місце фразеологізмів у язиковій моделі світу, установлення комунікативного призначення ФО, визначення способів представлення культурологічної інформації в семантиці фразеологічних оборотів, розробка і добір принципів фразеографії, представлення екстралінгвістичної інформації в словниках.
3. ФО, що не мають відповідностей у системі слів, займають особливе положення. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. Важливим у дослідженні ФО даної групи є їхнє зіставлення зі словами в ЯММ, семантичним, парагигматичним, прагматичним і культурологічним ознакам.
4. При дослідженні ФО, що не мають відповідностей у системі слів, важливо врахувати фактори перехідності по різних ознаках.
5. Прагматичний аналіз ФО, не маючих у системі слів, звязаний з виявленням їх прагматичного потенціалу і представлення способів його реалізації в конкретних дискурсах.
6. Культурологічний аналіз ФО, що не мають відповідностей у системі слів, повинний бути зорієнтований на визначення типів культурологічної інформації і способи її представлення в семантиці одиниць досліджуваного типу.
7. Аналіз фразем, що не мають відповідностей у системі слів, в аспекті міжкультурної комунікації повинний виявити такі особливості: семантичні компоненти, що представляють інформацію інтеркультурного плану; семантичні компоненти, що представляють інформацію культурний^-культурного-національно-культурного (макрокультурного) плану; семантичні компоненти, що представляють інформацію субкультурного плану (гендерного, вікового і т.п.).
8. Опис значень фразеологічних оборотів, що не мають відповідностей у системі слів, у словнику повинне представляти семантичні, прагматичні і культурологічні особливості одиниць.
9. Фраземи, що не мають відповідностей у системі слів, займають значне місце в язиковій картині світу. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. ФО ефективніше виконує функцію виразу почуттів, емоцій і оцінок, і це порозумівається тим, що словосполучення дозволяє актуалізувати різні фрагменти ЯКМ, а саме звязувати різні категорії пізнання і сфери буття, представляти додаткову інформацію, що деталізує обєкт.
Розділ 2. Культурологічний аспект аналізу фразем, які не мають лексичних відповідників, у системі слів
2.1 Фразеологічні одиниці, які не мають відповідників у системі слів, в аспекті англо-українського перекладу
Як вже було відмічене важливу роль у між культурній комунікації відіграє облік національно-культурних факторів. Розглянемо вказану особливість на прикладі фразем, які не мають відповідностей в системі слів, російської та англійської мов.
ФО, що відображають позитивну або негативну оцінку тих чи інших людських якостей, можна вважати показником етнічних норм, правил соціального життя і поведінки в суспільстві, а також відношення нації через її культуру та мову до миру. Дослідники відмічають, що позитивними властивостями українців є доброзичливість, чутливість, щедрість, комунікабельність. Ця особливість підтверджується наявністю фразем групи, що досліджується таких обертів, як большое сердце, доброе сердце широкая натура, артельний парень душа нараспашку, душа человек и др. Цікаво, що виявленні достоїнства українського характеру розуміються не як якості, що компенсують його недоліки, а як продовження цих недоліків. Коли мова йде про український національний характер, виникає уява о загадковій українській душі про яку іноземці часто говорять з захопленням, то з насмішкою. Як стверджує С.Г. Тер-Мінасова, все полягає в тому, що в українця у національній системі цінностей основоположним поняттям, переважає над українським, розумом, здоровим глуздом, являється " душа", тоді як у англійців головним поняттям являється свідомість, здоровий глузд - mind, ЛО у складі фразеологічних зворотів відповідає англійському слову heart (серце): всеми силами души - with all ones heart, душа нараспашку - smb. is open - hearted, до глубины души [186, c.166, 167]. Треба відмітити, що підгрупу "Негативне сприйняття оточуючими " можливо поділити в українській мові ще на багато мікрогруп через розмаїття негативного сприйняття: найвища ступінь проявів негатива (исчадие ада) і т. ін. То що ФО з негативною оцінкою значно перевищує кількість зворотів з позитивного боку, не є дивним, о скільки наявність у людини більшої кількості недоліків відповідно викликає реакцію у оточуючих, яка фіксується у мові.
ФО, які не мають відповідників у системі слів, характеризують найбільш розповсюдженні в українському національному характері негативні властивості людини, як легковажність (ветер в голове, ветряная мельница, ветряная головушка, буйная головушка, подбитый ветром, забубенная голова и др.). Дослідження англійської ідиоматики вказує на той факт, що у національному характері англійців перевищують такі цінності поняття, як чесність, відповідальність стриманість, працелюбність, професіоналізм. Наприклад в англійській мові також представлена група фразем "Людина по його сприйняттю оточуючими", але вона включає в себе значно менше кількість зворотів, немаючих відповідників у системі слів, з негативною оцінкою: відсутність значення для оточуючих (англ. small potatoes - укр. мала сошка), відсутність довіри (англ. a marked man - укр. людина, яка викликає підозру).
Спосіб номінації може відрізнятися через назву властивих тільки відповідним націям та народом фактів історії, державних інститутів, імен національних фольклорних героїв, політичних діячів і т. ін. Наприклад без знання, вказаних факторів внутрішньої форми буде недостатньо, щоб визначити значення таких фразеологічних зворотів англійської мови, як Cleopatras needle - "голка Клеопатри" (єгипетський обеліск з рожевого граніту, встановлений на набережній Темзи у Лондоні), the Iron Lady - "залізна леді" (прізвище премєр - міністра Великобританії Маргарет Тетчер), the old lady of Threadneedle Street - "стара леді с Треднідл-стрит" (штучна назва англійського банку, розташованого на Треднідл-стріт).
Потрібно відмітити, що приведенні звороти відносяться до безеквівалентним фраземам і представляють складність при перекладі. Як правило, на іншу мову одиниці вказаного типу перекладаються за допомогою калькіровання образу. Перекладачу у таких випадках необхідно піклуватися про те, щоб образ був зрозумілим "рецептором переклада" у випадку необхідності забезпечувати повноцінність розумність за допомогою відповідних посилань і зауважень [94, с.154].
Однаковий спосіб номінації зазвичай характерний для фразем, запозичених обома мовами з якою-небудь третьої мови чи міфології: англ. thread of Ariadne та укр. Нітка Аріадни, англ. the sword of Damocles і укр. Дамоклів меч, англ. crocodile tears укр. Крокодилові сльози та ін.
Звернемо увагу на той факт, що навіть повна обізнаність у нравах та звичаї однієї культури не дає представнику іншої культури повної інформації про мовну картину світу першою. В ідеоматиці різних мов існують фраземи, які, дають додаткові соціокультурні данні, включаючи сенсові та емоційні відтінки. Якщо з передачею національно-етнічного компонента значення ФО перекладачі навчились справлятися, то звороти вказаного типа створюють великі труднощі не тільки при передачі їх змісту на іншу мову, та при їх сприйнятті носіями мови
Розглянемо для прикладу ФО глухая тетеря и слепая курица. Данні звороти у словнику мають значення "чоловік який погано чує", "близарукий, плохо видящий человек" [120], які не несуть ніякої інформації о том,що приведенні фраземи мають які-небудь обмеження у вживанні. Подібну інформацію зумовлює лексичні одиниці тетеря и курица, которые в русском языке имеют ярко виражену негативну окраску. Звернемо увагу на те, що маркером культурної конотації ФО глухая тетеря и слепая курица становится помета "неодобр.", яке є своєрідним сигналом для носія іншої культури про те, що дані фраземи не слід вживати по відношенню до людей похилого віку.
Таким чином, фактори, зумовлює семантику та обмежуючі вживання фразем, можуть взаємодіяти один з одним, надавати культурну інформацію про норми вживання того чи іншого зворота.1. Серед ФО, що не мають відповідностей у системі слів, порівнянних по семантиці зі словосполученням, виявлені обороти, порівнянні по семантиці з простими словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється дві ознаки; ФО порівнянні зі складними словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється три ознаки, і фраземи, порівнянні по семантиці зі складними словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється чотири і більш ознаки. Специфіка значень фразеологізмів досліджуваної групи полягає в тому, що ФО, на відміну від вільних словосполучень, позначають набагато більшу кількість подібних або суміжних ознак.
2. Серед оборотів досліджуваної групи, порівнянних по семантиці з пропозицією, виділяються що образно-характеризують ФО, емоційно - що характеризують і обороти змішаного типу. Зазначені типи фразем на глибинному рівні співвідносяться з пропозицією, а на поверхневому - самі включаються до складу пропозиції.
3. Категоріально-граматична перехідність ФО, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлює тип ознаки, номінованого оборотом, ступінь цілісності значення і семи, в словниковому визначенні. По співвідношенню зазначених факторів виділяються ФО з рівномірною виразністю субстативної і адєктивної семантики, субстативні ФО з елементами адєктивної семантики, структурно іменні обороти, що співвідносяться по семантиці з категорією стану, структурно іменні з адвербіальною семантикою і фраземи нульовий К-Г перехідністю.
4. Серед фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів, і лексичних одиниць виділяються помилкові еквіваленти з незбіжною оцінкою, помилкові еквіваленти зі співпадаючою оцінкою, помилкові еквіваленти те зі співпадаючої, то з незбіжною оцінкою, часткові еквіваленти з різним образним потенціалом, семантичні еквіваленти з різним образним потенціалом.
5. Образність фразем, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлена наступними факторами: деталізацією образа первинного денотата, гіперболізацією образа первинного денотата, алогізмом компонентів ФО, незвичайністю зіставлення первинного і вторинного денотатів, обєднанням протилежних ознак у межах сполучення, символом, що лежить в основі одного з компонентів первинного денотата фраземи, метонімічним переносом, зіткненням двох значень ФО, конкретизацією первинного денотата і гіперболізація вторинного, сполученням декількох з перерахованих факторів.
6. У процесі експерименту виявлена реальна і потенційна образність фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів. Потенційною образністю володіють ФО, у складі яких компоненти не можуть служити сигналом для розуміння значення оборотів. Реальна образність заснована на символах або асоціаціях, звязаних зі значеннями компонентів ФЕ. Образність фразеологізмів біблійного і міфологічного походження ґрунтується на відображенні не окремих ознак і предметів, а ситуацій або епізодів, що забезпечує комплексність образних картин.
7. Одним з основних ознак, що відрізняють формування значень ФО від слів, є здатність фразем досліджуваної групи відбивати інформацію що гармоніює і дисгармоніює плану. Інформація плану, що гармоніює, представлена словосполученнями, що відбивають відносини, що існують у реальному світі і не суперечній логіці їхнього сприйняття. Інформація дисгармонуючого плану представлена словосполученнями, що відбивають звязки і відносини, що не існують у реальному світі.
8. ФО, що не мають відповідностей у системі слів, досить повно охоплюють картину світу, торкаючись практично всі сфери життя. Велика кількість груп (всього 22 ФСГ) звязане з тим, що аналізовані фраземи вибиралися не по семантичних ознаках, а по наявності відповідностей у системі слів.У сучасній лінгвістичній науці активно розробляються проблеми фразеології: досліджується фразеологічний склад мов, його місце в язиковій картині світу, особливості функціонування фразеологічних одиниць. Незважаючи на увагу вчених до зазначених проблем, багато питань залишаються не до кінця вивченими. Рівень розвитку сучасної фразеології вимагає вичерпного дослідження питання про місце фразем у язиковій картині світу і про рівні відображення ними язикової дійсності, номінативного аспекту семантики фразеологізмів і їхнього комунікативного призначення. Великий інтерес викликає дослідження культурно-людського фактора в мові, зокрема його впливу на формування і функціонування фразеологічних оборотів. Немаловажним є вивчення лексикографічного аспекту дослідження фразем зокрема представлення інформації в словниках.
На матеріалі фразеології аналізові піддавалися різні групи фразем, але ФО, що не мають відповідностей у системі слів, ще не були обєктом лінгвістичного дослідження. Одиниці зазначеної групи, з однієї сторони співвідносяться зі словами по статусі в язиковій картині світу, займаючи рівноцінне з ними положення, а з іншого боку - характеризуються всіма ознаками, властивими іншим ФО. Опис значення ФО досліджуваної групи нагадує перерахування ознак реалій у словникової дефініції але на відміну від лексичних способів номінації, фразеологічні обороти, що не мають відповідностей у системі слів, є складними найменуваннями і демонструють інший шлях позначення реалій, чим слова: любовний трикутник - "троє людей звязаних любовними відносинами", виплодок пекла - "про те, хто є втіленням самих негативних якостей і властивостей", блудний син - "про людину, що залишила яку-небудь співдружність, колектив, звичні заняття і т. ін. у пошуках нового середовища, інших занять і т.п., а в наслідку повернення до колишнього".
У результаті використання прийомів компонентного аналізу, класифікаційного і порівняльного методів було встановлено, що фраземи не мають відповідностей у системі слів, займають значне місце в язиковій картині світу. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. ФО ефективніше виконує функцію вираження почуттів, емоцій і оцінок, і це порозумівається тим, що словосполучення дозволяє актуалізувати різні фрагменти ЯКМ, а саме звязувати різні категорії пізнання і сфери буття, представляти додаткову інформацію, що деталізує обєкт (порівн. ФО відставної кози барабанщик - ЛО посередність). Використання класифікаційного методу дозволило виділити в ЯКМ 22 осередки, заповнених не тільки словами, але і фразеологічними оборотами досліджуваної групи.
Відсутність у мові слова-ідентифікатора у фразеологізму, змушує звернути увагу на зовсім іншим, властивим тільки фразеологічним одиницям природу, що виявляється, насамперед, у їхній семантиці. Семантичний аспект дослідження вказує на наявність перехідних явищ серед ФО, що не мають відповідностей системі слів. Дані обороти вже генетично є перехідними: відсутність відповідностей у лексичній системі, з одного боку, зближає аналізовані одиниці зі словами, а з іншого боку - із фраземами. Компаративний аналіз показав, що на відміну від вільних словосполучень ФО, що не мають відповідностей у системі слів, позначають набагато більшу кількість подібних або суміжних ознак (порівн. з молодих так ранній і досвідчений людин, стара діва і незаможня жінка). Дефініції показують якісні денотативно-референтні відмінності фразем досліджуваної групи від лексичних одиниць, велику обємність семантики ФО в порівнянні зі словами: фразеологічні обороти на відміну від ЛО позначають або ознака разом з його носієм, або ситуацію, у якій виявляються ті або інші якості субєктів. Специфіка семантики аналізованих оборотів полягає в тім, що на глибинному рівні вони співвідносяться з пропозицією, а на поверхневому - самі включаються до складу пропозиції.
Використання підстановочного, компонентного і компаративного методів дозволило виділити серед аналізованих фразеологізмів і лексичних одиниць (як самостійні одиниці, і як компоненти ФО) пари, що характеризуються різним ступенем семантичної подібності: помилкові еквіваленти зі співпадаючою оцінкою (майстер на усіх рука-майстер), помилкові еквіваленти те зі співпадаючої, то з незбіжною оцінкою (біла ворона - ), часткові еквіваленти з різним образним потенціалом (лицар без страху і докору - лицар), семантичні еквіваленти з різним образним потенціалом (рай земний - рай).
Дослідження відмінних рис образності лексичну і фразеологічної вказує на велику виразність і розгорнення фразеологічного образа в порівнянні з образом лексичним. Використання методу компонентного аналізу і синтезу дало можливість зробити висновок, що образність фразем, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлена деталізацією образа первинного денотата, гіперболізацією образа первинного денотата, алогізмом компонентів ФО, незвичайністю зіставлення первинного і вторинного денотатів, обєднанням протилежних ознак у межах сполучення, символом, що лежить в основі одного з компонентів первинного денотата фраземи, метонімічним переносом, зіткненням двох значень ФО, конкретизацією первинного денотата і гіперболізацією вторинного, поєднанням декількох з перерахованих факторів. У процесі експерименту виявлена реальна і потенційна образність. Потенційною образністю володіють ФО досліджуваної групи, у складі яких компоненти не можуть служити сигналом для розуміння значення оборотів. Реальна образність заснована на символах або асоціаціях, звязаних зі значеннями компонентів ФО. Образність фразеологізмів біблійного і міфологічного походження ґрунтується на відображенні не окремих ознак і предметів, а ситуацій або епізодів, що забезпечує комплексність образних картин.
Образність є не чимось іманентно властивій семантиці ФО, а народжується при сприйнятті.
Аналіз дериваційних особливостей дозволив звернути увагу на той факт, що формування значень ФО і слів відрізняється здатністю фразем досліджуваної групи відбивати інформацію що гармоніює і дисгармоніює плану. Інформація плану, що гармоніює, представлена словосполученнями, що відбивають відносини, що існують у реальному світі і не суперечать логіку їхнього сприйняття. Інформація дисгармонуючого плану представлена словосполученнями, що відбивають звязки і відносини, що не існують у реальному світі.
Прагматичний аналіз ФО, що не мають відповідностей у системі слів, звязаний з виявленням їхнього прагматичного потенціалу і представлення способів реалізації в конкретних дискурсах. Використання підстановочного аналізу дозволяє зробити висновок, що заміна ФО досліджуваної групи лексичними одиницями неможливо. У випадку заміни фразем словосполученнями відбувається втрата емоційної напруженості; зменшення сили сприйняття образності або її втрата; зміни семантики, а саме: утрата конкретного представлення про денотат, "розчинення" денотата, конкретизація денотата, що веде до зміни оцінки, конкретизація референції, ослаблення характеристики через "змякшення" референції, якісна зміна денотата; невідповідність умовам дискурса: утрата говорячими достатнього кількості знань друг про друга, про предмет, обєкт розмови або, навпаки, зайва деталізація ситуації, явища і т.д. Представлені спостереження вказують на те, що ФО, що не мають відповідностей у системі слів, створюють абсолютно нові можливості для реалізації в різних типах дискурса.
Культорологичний аналіз фразем, що не мають відповідностей у системі слів, звязаний з вивченням ролі антропологічного фактора і форм його прояву в семантиці одиниць розглянутого типу. У процесі дослідження виявлено, що ступінь ідеоматичності аналізованих фразем знижується за рахунок лінгвістичних і факторів. До лінгвістичного відносяться семантичні фактори: асоціативне поле слова, переносне значення слова, ядерна сема одного зі слів фраземи, взаємодія компонентів ФО, можливість зіставлення первинного і вторинного денотата ФО, сукупність приведених семантичних факторів.
За допомогою методу компонентного аналізу і синтезу встановлено, що діапазон варіювання денотативних і прагматичних сем у значенні ФО набагато більше, ніж у значенні ЛЕ. Компонентний склад фразем дозволяє в межах одного обороту перехрещуватися денотативним і прагматичним семам.
Використання даних контролюючого експеримента дало можливість зробити висновок про те, що образність і ідіоматичність ФО, що не мають відповідностей у системі слів, залежать від субкультурних факторів. У мові існують визначені гендерні стереотипи, що впливають на закріплення в ньому того або іншого образа, створеного фразеологічним оборотом.
Опис у словнику значень ФО, що не мають відповідностей у системі слів, повинне представляти лінгвістичні і особливості одиниць. При лексикографічному описі ФО необхідно представити нюанси комунікативного навантаження фраземи, її прагматичний потенціал (емоційну оцінку, поноси, що відбивають додаткові конотації ФО), а також культурологічну інформацію (поноси, що відбивають гендерні особливості, менталітет народу і т.д.).
Представлені спостереження дозволяють зробити висновок, що фразеологічні обороти, що не мають відповідностей у системі слів, є більш удалими для номінації в порівнянні зі словами. Дослідження язикової картини світу показало, що, виконуючи нарівні з ЛО номінативну функцію, фраземи демонструють інший шлях реалій, чим слова. Торкаючись практично всі сфери життя, ФО досліджуваної групи дозволяють досить повно охарактеризувать ЯКМ. Надзвичайно цікавої і потрібним для науки є установлення взаємозвязку між лінгвістичним і факторами, зокрема дослідження прояву людського фактора в семантиці розглянутих язикових одиниць і його відображення в конкретних мовних ситуаціях, впливу культурно-національних факторів (гендерних особливостей, стереотипів, символів і ін.) на формування і функціонування фразеологізмів і, як наслідок, придбання ними функції еталонів і стереотипів національної культури. Важливим представляється питання про перехідні явища при дослідженні специфіки значення аналізованих оборотів.
Вивчення зазначених проблем є необхідним для розробки питання про номінатативному аспект семантики фразеологізмів і про звязок ФО з культурою етносу взагалі і "людським фактором" зокрема, доповнює наші представлення про специфіку фразеологічного значення і взаємодій лексичної і фразеологічної систем. Результати дослідження вносять визначений вклад у подальшу розробку теоретичних проблем відображення фрагментів дійсності в язиковій картині світу. Створення моделі лексикографічного портрета ФО, що не мають відповідностей у системі слів, з обліком інформації може мати значення в лексикографічній практиці.
Вірогідність досягнутих результатів підтверджується фундаментальної теоретичною базою, створеної з врахуванням сучасних досягнень лінгвістики, достатнім фактичним матеріалом, а саме картотекою фразеологічних оборотів, що не мають відповідностей у системі слів, із ключовим імям іменником у складі (близько 2000 ФО) і прикладів з художньої літератури і друкованих видань (біля трьох тисяч текстологічних карток).
Проведений аналіз семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей фразем, що не мають відповідностей у системі слів, може бути основою для проведення спецсемінарів по лексиці і фразеології, при читанні спецкурсів на українській мові.
У сучасному мовознавстві активно розробляється проблема семантики фразеологічних одиниць (ФО). Дослідження зазначеної проблеми велися в декількох напрямках: одні вчені приділяли особливу увагу виявленню лексико-синтаксичних відмінностей фразеологічних одиниць від вільних слів [59, 89, 119, 128, 209], інші - відмінностям значень фразем як номінативних одиниць мови від значень слів [2, 19, 20, 74, 76, 104, 105, 139 та ін.]. Поступово від опису лінгвістичних особливостей значення вчені перейшли до встановлення звязків між лінгвістичними факторами, зокрема до вивчення ролі антропологічного фактора і форм його прояву в семантиці і мові взагалі й у системі фразеології зокрема. Дія антропологичного фактора звязано з дослідженням впливу на мову культурно-національних факторів: гендерних особливостей, етнічних стереотипів, символів, еталонів, міфологем і т. ін. Для розробки питання про дію "людського фактора" у мові необхідно ретельне дослідження того, як відбиває названий фактор у конкретних мовних ситуаціях, чим визначається прагматичний ефект висловлення. Немаловажним є питання про представлення культурологічної і прагматичної інформації в словниках. Зазначені питання частіше аналізувалися на матеріалі лексичних одиниць (ЛО) [3, 14, 33, 41, 42, 43, 83, 134, 182, 211 і ін.]. Фразеологія в даному напрямку досліджений мало. Деякі аспекти перерахованих проблем тією чи іншою мірою досліджувалися в роботах В.А. Маслової, Л.М. Пелепейченко, Ю.Ф. Прадіда, В.М. Телія, Т.З. Черданцевої, А.М. Емірової та інших вчених [25, 70, 78, 81, 95, 110 118, 144, 145 і ін]. Як правило, на матеріалі фразеології спостереження проводилися над значеннями фразем взагалі, а не над системою одиниць, обєднаних у фразеосемантичних групах. Особливий пробіл помітний в області фразеологічних одиниць, що не мають відповідностей в системі слів. Тим часом ця група є особливо цікавою і навіть якоюсь мірою загадкової. З одного боку, вона поєднує одиниці, співвідносні зі словами по статусу в мовній картині світу, що займають рівноцінне з ними положення, з іншої, одиниці цієї групи характеризуються всіма ознаками, властивими іншими ФО. Чому мовне співтовариство визнало за необхідне номінувати відповідні обєкти не словами, а саме фразеологічними зворотами? Що це за обєкти, яке їхнє місце в картині світу, наскільки вони звязані з культурою етносу взагалі і "людським фактором" зокрема? Які особливості фразем зробили їхній більш удалими для номінації в порівнянні зі словами? Які семантичні, прагматичні і культурологічні особливості досліджуваних оборотів? Рішення перерахованих і багатьох інших питань допоможе доповнити і поглибити наші представлення про фразеологічні одиниці, специфіку їхньої семантики і про взаємодію лексичної і фразеологічної систем. Важливість зазначеної проблеми для розробки інших питань фразеології, її відповідність напрямкам сучасних лінгвістичних досліджень, відсутність опису фразеологізмів, що не мають відповідностей в системі слів, свідчить про актуальність теми дипломної роботи.
Аналіз ступеня вивченості фразеології дозволив виділити питання, досить детально описані в лінгвістиці (результати їхнього аналізу розглядаються як база для формування наукової концепції дисертації), і питання, що вимагають дослідження.
Питання про специфіку фразеологічного значення розглядався в основному в порівнянні зі значенням лексичних одиниць. В лінгвістичній літературі були описані риси подібності фраземи і слова: здатність виконувати однакові функції, представляти способи відображення навколишньої дійсності й ін. У ряді робіт показані відмітні риси фразеологічних і лексичних значень, обумовлені характером позначення, особливостями у виконанні мовної функції, ступенем деталізації, широтою інформації, дериваційним особливостям [2, 6, 20, 104, 113, 139, 148, 172, 184, 192, 206,]. Однак у лінгвістиці не досліджений вичерпний номінативний аспект семантики фразеологізмів їхнє комунікативне призначення і способи представлення в них культурологічної інформації. Недостатньо вивчене питання про місце фразем в мовній картині світу і про рівні відображення ними мовної дійсності. Далеко не цілком розроблені принципи фразеології. З обліком викладеного формулювалися мети і задачі дипломної роботи.
Ціль роботи - виявити семантичні, прагматичні та культурологічні особливості фразем, що не мають відповідників в системі слів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: 1. Виявити семантичні особливості фразем, що не мають відповідностей в системі слів.
2. Визначити місце фразеологізмів досліджуваної групи в мовній картині світу.
3. Встановити прагматичний потенціал фразеологічних одиниць, що не мають відповідностей в системі слів.
4. Визначити типи культурологічної інформації і способи її представлення в семантиці обраних для аналізу одиниць.
5. Виявити способи відображення прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразем, що не мають відповідностей в системі слів.
Обєкт дослідження - фразеологічні одиниці англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.
Предмет - семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей фразеологізмів, що не мають відповідностей в системі слів.
Матеріалом дослідження було близько 100 фразеологічних зворотів, що не мають відповідностей у системі слів. Відзначимо, що для дослідження відбиралися тільки ФО, у складі яких ключовим є імя іменник. Структурні обмеження в доборі матеріалу порозуміваються необхідністю забезпечити глибину дослідження і запобігти поверховістю. Занадто велика кількість одиниць для аналізу могло б стати перешкодою для задоволення зазначеним критеріям.
Вибір методів і прийомів лінгвістичного аналізу звязаний зі специфікою обєкта дослідження і конкретними задачами. На першому етапі підбора матеріалу зі словників [120, 163, 197, 219] методом суцільної вибірки були виписані фразеологічні звороти, що не мають відповідностей у системі слів. На семантичному і культурологічному етапах дослідження були виконанні дані контролюючого експеримента. На основі аналізу прикладів з авторській картотеці за допомогою підстановочного методу був встановлений прагматичний потенціал фразем досліджуваної групи. Далі з використанням класифікаційного методу була представлена модель лексикографічного портрета ФО, що не мають відповідностей у системі слів, що включає семантичні характеристики, культурологічну інформацію, основні прагматичні ознаки й особливості вживання розглянутих зворотів. На всіх етапах вивчення матеріалу широке застосування знайшли прийоми компонентного аналізу і синтезу, компаративний, трансформаційний і порівняльний методи.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному: виявлений корпу фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів, а також специфіка їхній семантиці, функцій і статусу в мовній картині світу. Визначено типи культурологічної інформації і способи її представлення в семантиці розглянутих одиниць. Виділено фактори, що обумовлюють образність фразем досліджуваної групи. Визначено прагматичний потенціал аналізованих оборотів і представлені способи його реалізації в конкретних дискурсах. У роботі запропонований спосіб опису ФО, що не мають відповідностей у системі слів, у словнику з обліком прагматичних і культурологічних особливостей.
Теоретична значимість дипломного дослідження обумовлена тим, що робота вносить вклад у розробку питання про номінативний аспект семантиці ФО, місці фразем в мовній моделі світу; дослідження дозволило уточнити прагматичні і культурологічні особливості фразеологічних оборотів; доповнити існуючі представлення про специфіку фразеологічного значення і про відмінні риси ФО в порівнянні зі словом. фразеологічний зворот мовознавство лексичний
Практичне застосування результатів дослідження знайдуть при читанні курсів сучасної мови і загального мовознавства, у розробці спецсемінарів по лексиці і фразеології, при написанні дипломних робіт і підготовці навчальних посібників для студентів філологічних факультетів, у викладанні основ теорії комунікації і культурології. Отримані дані можуть використовуватися при підготовці учбово-методичних матеріалів для викладання англійської мови в українських вузах як другого, у лексикографії і фразеографії.1. Абубикирова Н.И. Что такое "гендер"? // Общественные науки и современность. - 1996. - № 6. - С.123-125.
2. Авалиани Ю.Ю. К взаимодействию лексики и фразеологии // Уровни язика и их взаимодействие. - М.: Наука, 1967. - С.7-9.
3. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. - Ташкент: Фан, 1988. - 119 с.
4. Аксамитов А.С. Идеографический словар и сопаставительная фразеология // Русский язык в национальной школе. - 1975. - № 4. - С.73-77.
5. Акуленко В.В. О "ложных друзьях переводчика". - М.: "Сов. энциклопедия
6. Алефиренко Н.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків: Вища школа. Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1987. - 135с.
7. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в системе русского языка. - Волгоград: Изд-во ВГУ, 1993. - 168с.
8. Алферов А.В. К теории речевого взаимодействия: речевые единицы языка // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. - №4. - С. 192-201.
9. Амосова Н.Н. Слово в контекст // Уч. Зап. ЛГУ: Серия филол. наук: Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике. - Л.: Изд-во ЛГУ. - 1958. - Вып.42. - №4. - С. 192-201.
10. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л.: Изд-во ЛГУ. - 1963. - 130с.
11. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование русского глагола. - М.: Наука, 1967.
12. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: Попытка системного описания // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1.
13. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка: Избранные труды. - М.: Школа "Языки русской культуры", фирма "Восточная литра" РАН, 1995. - (Язык. Семантика. Культура).
14. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография: Избранные труды. - М.: Школа "Языки русской культуры"; Изд. фирма Вост. Лит., 1995. - (Язык. Семантика. Культура.).
15. Арутюнова Н.Д. Понятие пресуппозиции в лингвистике // Изв. АН СССР: Серия лит. И яз. - 1973.
16. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. Лит. И яз. - 1981. - Т.10.
17. Арутюнован Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990.
18. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999.
19. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. - Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1964.
20. Архангельский В.Л. Соотношение и взаимодействие единиц фразеологического уровня с единицами других уровней современного русского языка // Уровни языка и их взаимодействие. - М.: МГПИИЯ им.М. Тореза, 1967.
21. Ахманова О.С. Очерки пообщей и русской лексикологии. - М.: АН СССР, 1974.
22. Бабкин А.М. Идиоматика (фразеология) в языке и в словаре // Современная русская лексикография. - 1977. - Л.: Наука, 1979.
23. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. - М.: Изд. иностр. лит., 1955.
24. Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Изд. иностр. лит., 1961.
25. Бао Хун. Национально - культурная специфика фразеологизмов в русском и китайском языках // Фразеология в контексте культуры, 1999.
26. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. - Львів: Вища школа, 1980.
27. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Внутренняя форма идиом и проблема толкования // Изв. Рос. АН. Сер. Лит. И яз. - 1998.
28. Бахарьова Е.Н. Роль лингвистических ресурсов в конструировании Гендерной личности женщины // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тез. Доп. міжнар. наук. конф. - Х.: Константа, 2000.
29. Белоноженко В.М., Гнатюк И.С. Функціонування та лексографічна
30. Бергельсон М.Б. Межкультурная коммуникация как исследовательская программа: лингвистические методы изучения кросс-культурных взаимодействий // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2001.
31. Блинова О.И. Образность как категория лексикологии // Экспрессивность лексики и фразеологии. - Новосибирск: Наука, 1983.
32. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика дилової комунікації. - К.: АРТЕК, 2002.
33. Брагина А.А. Лексика языка и культура страны. - М.: Рус. яз., 1986.
34. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. - М.: Наука, 1975.
35. Брус М.П. Семна структура загальних жіночих особових назв // Семантика мови тексту: Зб. ст. міжнар. конф. - Івано-Франківськ, 2000.
36. Брутян Р.А. Язик картина мира // НДВШ. Философские науки. - 1973.
37. Будагов Р.А. Несколько заметаний о "ложных друзях переводчика". - М.: Изд. МГУ, 1971.
38. Булыгина Т.В. О границах и содержании прагматики // Язв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1981. - Т.40.
39. Булыгина Т.В., Шмелев Д.Н. Языкавая концептуализация мира (на матери але русской грамматики): (на материале русской грамматики). - М.: Школа "Языки русской культуры", 1997.
40. Вагнерова Г. Десемантизация глагольного слова в составе книжных описательных конструкций // Развитие и функционирование русского глагола. - Воронеж: Изд. Ворон-го ун-та, 1979.
41. Вежбицкая А. Сопастовление культур через посредство лексики и прагматики. - М.: Языки русской культуры, 2001.
42. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Рус. яз., 1980.
43. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. - М.: Русский язык, 1990.
44. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. - М. - Л…: Учпедгиз, тип. "Печат. двор." в Лгр., 1947.
45. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений