Проблема лінгвістичного аналізу художнього твору як одна з найактуальніших у сучасній філології. Функціональна літературно-книжкова лексика як неоднорідні групи слів, роль та значення в ній поетизмів. Місце фразеологічних поетизмів в англійській мові.
Аннотация к работе
Завдяки ним у стандартній лінгвістичній поетиці встановилася вистава про поетичну мову як про систему, організовану особливим образом, як про мову в його поетичній функції, яка «відрізняється доцентровою спрямованістю на саму систему знаків і значень і прагне створити внутрішньо мотивований «мир» повідомлення». Таким чином, поезія - це «вид мови, який прагне до надлишку порядку, відрізняється високим ступенем «поетичності» мови й висуває на перший план як головну цінність доцентрову спрямованість словесного повідомлення, яка в інших випадках відіграє лише роль противаги». По-друге, мова, уживаний у поетичних добутках, може бути повязаний з поезією «не однієї тільки зовнішньою традицією слововживання, але й внутрішніми своїми якостями, як мова, що дійсно відповідає зображуваному поетичному миру. У цьому випадку мова поезії розуміється нами як мова сам по собі поетичний, і вже ідеться про поетичність як особливій експресивній якості мови». По-третє, коли відношення між мовою й поезією мислиться як тотожність, виникає питання про «особливу поетичну функцію мови, яка не збігається з функцією мови як засобу звичайного спілкування, а представляється її своєрідним ускладненням.У фразеології виділяють ряд нейтральних фразеологічних одиниць та стилістично забарвлених одиниць. Поетизмами прийнято вважати слова, що мають образне високе звучання: сизий орел, лицарство, Чумацький шлях, терновий вінок, золота осінь. Поетизмами називаються слова, уживані майже виключно в мові поетичних творів і дуже рідко за їхніми межами Поетичні варіанти, що мають на одну фонему більше наприкінці слова, є одночасно застарілими словами. Проте існують певні лексико-семантичні групи слів, що лишаються невичерпним джерелом поетизації мови в усі часи.
Вывод
У фразеології виділяють ряд нейтральних фразеологічних одиниць та стилістично забарвлених одиниць. Яскраве емоційне забарвлення, відтінки якого надзвичайно різноманітні, характерне для розмовних фразеологічних одиниць. Вона створюється як окремими їх компонентами, так і тим образно метафоричним значенням, яке виникає в результаті поєднання цих компонентів.
Поетизми - лексико-семантична група слів, що є джерелом поетизації мови в усі часи. Поетизмами прийнято вважати слова, що мають образне високе звучання: сизий орел, лицарство, Чумацький шлях, терновий вінок, золота осінь.
Поетизмами називаються слова, уживані майже виключно в мові поетичних творів і дуже рідко за їхніми межами
У складі поетичної лексики є ряд слів, які є варіантами загальнолітературних лексем. Частина поетизмів відрізняються від загальнолітературних норм більшою кількістю фонем у своєму складі.
Поетичні варіанти, що мають на одну фонему більше наприкінці слова, є одночасно застарілими словами. Наявність фонетичних варіантів надзвичайно важливо для мови поезії.
Вибір поетичного або більш сучасного варіанта в поезії найчастіше обумовлений не тільки стилістичними функціями, але й законами метра й рими.
Поетизми - категорія історично змінна. Проте існують певні лексико-семантичні групи слів, що лишаються невичерпним джерелом поетизації мови в усі часи. До них належать, зокрема, власні та загальні назви небесної сфери»
Фразеологія містить найбагатші засоби мовної виразності, надаючи мові особливу експресію і неповторний національний колорит. Виразність мови залежить від її фразеології.
Більшість фразеологічних одиниць позначають ті ж поняття, які можуть бути передані словами або описовими конструкціями. Заміна фразеологізма словом чи словосполученням не може бути рівнозначною, оскільки зникають нюанси значень, образи, емоції.
Співставлення в змісті фразеологічних одиниць номінативних та емоційно-оцінних елементів дозволяє носіям мови використовувати фразеологізми для передачі не тільки логічного змісту думки, а й образного уявлення про щось, тобто для вираження емоційного відношення до предмету думки.
Список литературы
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учеб. пособие. - М., 1999.
3. Пимахина Т.А. Лингвостилистические характеристики неологизмов современного английского языка // Функциональный аспект единиц языка. Самара: Изд-во «Самарский университет», 2002. С. 105 - 112.
4. Ступин Л.П. Лексикография английского языка. - М., 1985.
5. Швейцер А.Д. Литературный английский язык в США и Англии. - М.: Высш. шк., 1991.