Вивчення структурно-семантичного та функціонального аспектів німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. Аналіз денотативних значень фразеологізмів і онімів як лексичних одиниць.
Аннотация к работе
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІРоботу виконано на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство науки і освіти України. Захист відбудеться “22” травня 2008 р. о 1230 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: 65082, м. Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичного та функціонального аспектів німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. Зясовано денотативну співвіднесеність значень фразеологічних одиниць зі значенням онімів як самостійних лексичних одиниць.На сучасному етапі розвитку суспільства, коли відроджується національна самосвідомість народу, вивчення фразеологічних одиниць (ФО) як символьних засобів матеріального і духовного усвідомлення світу певним етносом викликає особливий інтерес у дослідників (Б.М.Ажнюк, О.В.Бурда-Лассен, Є.В.Верещагін, Л.І.Даниленко, В.Г.Костомаров, О.П.Левченко, Н.В.Любчук, О.П.Пророченко, В.М.Телія, Ю.А.Фірсова та ін.). У сучасній німецькій мові фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом (ОК) описано за джерелами походження (О.Ф.Кудіна), досліджено механізми перетворення власних назв (ВН) у складі ФО (Р.І.Охштат, Ч.Фельдеш), простежено семантико-стилістичні особливості фразеологізованих онімів (В.М.Камянець, В.Флейшер, Н.П.Щербань), розглянуто їх структурні видозміни (Ю.А.Фірсова). Невирішеним залишається питання системності фразеологічного фонду мови; недостатньо висвітлено структурну та семантичну систематику фразеологізмів з ономастичним компонентом; не зясовано достатньою мірою функціональний аспект цих мовних одиниць. Розгляду підлягали фразеологізми з антропонімами (В.М.Камянець, О.Ф.Кудіна, Ч.Фельдеш, Н.П.Щербань) або топонімами (Ю.А.Фірсова), інші ж класи онімів (міфоніми, агіоніми, хрононіми, етноніми) залишалися поза увагою дослідників. Актуальність дисертаційної роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, повязаних з культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу ФО з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові в зазначеному аспекті.У першому розділі “Ономастикон у системі мови та мовлення” розглянуто специфіку значення онімів та їхні основні функції; зясовано суттєві відмінності між власними та загальними назвами (ЗН); визначено шляхи переходу онімів у символічні апелятиви та основні чинники, які сприяють семантичному перетворенню фразеологізованих власних назв; описано методику дослідження мовного матеріалу. Визнаючи існування підходів, в основі яких лежить заперечення лексичного значення ВН, ми вважаємо слідом за О.Ф.Кудіною, О.А.Мороз, Ю.А.Фірсовою, що власні назви мають значення в мові та мовленні. Через уведення інших компонентів з яскраво вираженою семантикою власна назва виступає у своєму загальнокатегоріальному значенні (імя взагалі) і може слугувати контекстуальним синонімом до слів “чоловік”, “жінка”, “річка”, “місто”, “предмет”, “цей”, “інший”, “там” тощо: ein fauler Heinz, fliegendes Gretchen, fern von Madrid. Розрізняємо чотири типи синонімічних відношень (Г.П.Манушкіна): міжрівнева синонімія (синонімія фразеологізмів досліджуваного типу та їхніх лексичних корелятивів серед ЗН): seinen Friedrich Wilhelm daruntersetzen - unterschreiben; корелятивна синонімія (досліджувані одиниці корелюють з близькими за значенням фразеологізмами, у складі яких відсутня ВН): arm wie Hiob / Job - arm wie eine Kirchenmaus; внутрішньогрупова синонімія (синонімія ФО з ономастичними компонентами, які відносяться до одного ономастичного розряду): Sand nach Hagenau tragen - Bier nach Dortmund bringen та міжгрупова синонімія (синонімія ФО з компонентами-онімами, що входять до різних ономастичних розрядів): wenn Ostern und Pfingsten zusammenfallen - wenn der Main / die Elbe brennt. За характером сполучення слів розрізняємо серед фразеологічних одиниць, структурно співвіднесених зі словосполученням, стійкі звороти з будовою підрядних сполучень (12 структурно-фразеологічних моделей: “прикметник іменник-ОК”, “відономастичний прикметник іменник”, “іменник іменник-ОК в Genetiv”, “іменник-ОК прийменник іменник”, “іменник іменник-ОК”, “прийменник іменник-ОК”, “іменник-ОК у непрямому відмінку (з прийменником або без) дієслово”, “прикметник компаратив”, “дієслово компаратив”, “іменник компаратив”, “прийменник іменник-ОК (з означенням або без), “прикметник прийменник іменник-ОК”) та сурядних сполучень (2 структурно-фразеологічні моделі: “іменник-ОК сполучник іменник-ОК” (між компонентами встановлюються єднальні відношення), “іменник-ОК сполучник іменник-ОК” (компоненти ФО поєднані зіставно-протиставними відношеннями).