Опис специфіки фразеологізмів у мові українського народу та їх функціонального навантаження. Аналіз місця і ролі одиниць, що містять у семантиці оцінний компонент із негативним значенням в староукраїнській мові, зокрема у творах полемічної літератури.
Аннотация к работе
Фразеологічні одиниці з негативним значенням у староукраїнській мові (на матеріалі полемічних творів кінця xvi - початку XVII ст.Фразеологічні одиниці здавна вважають однією зі специфічних рис кожної мови, адже, уміщуючи в собі велику силу експресії й емоційної наснаги, вони є яскравим виявом зображальних і естетичних якостей мови, надають їй образності, переконливості, краси та виразності. Проблема функціонування фразеологізмів у мовленні є досить актуальною й цікавить мовознавців, оскільки одним із джерел формування літературної фразеології є народна мова. Метою нашої публікації є з’ясування місця й ролі фразеологічних одиниць, що містять у своїй семантиці оцінний компонент із негативним значенням, виявлення специфіки їх функціонування в староукраїнській мові, зокрема у творах полемічної літератури кінця XVI - початку XVII ст. Це пояснюється насамперед їх функціональним навантаженням, адже основа функція слова - номінативна, фразеологізм же, виступаючи складним лінгвістичним знаком, призначений не стільки для називання певних предметів, явищ, ознак, скільки для їх образно-емоційних оцінок, що й зумовлює основну функцію фразеологічних одиниць, яким передусім притаманне характеризуюче начало, тобто експресивно-оцінне. Виразні семантико-стилістичні якості фразеологізмів - їх образність, картинність, жива внутрішня форма - відсвіжують мовлення, роблять його невимушеним, соковитим, містким, дотепно-влучним, що й приваблює майстрів художнього слова [6, с.