Фраземіка західноподільських говірок, структурні та семантичні моделі, їх ареальний аналіз. Закономірності утворення внутрішньої форми фразем. Архаїчний або інноваційний характер семантичних моделей. Фразеологічний словник західноподільських говірок.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано на кафедрі української мови Камянець-Подільського державного педагогічного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: - кандидат філологічних наук, доцент Ткачук Петро Єфремович, Камянець-Подільський державний педагогічний університет, завідувач кафедри української мови Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор, Матвіяс Іван Григорович, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, професор Козачук Ганна Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови Захист відбудеться 28.12.2001р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 в Інституті української мови НАН України за адресою:01001, м.Вихід за межі літературної мови та пильна увага до фраземіки діалектів дає змогу не тільки виділити одиниці різного типу, а й певною мірою вивчити взаємозвязки на цьому рівні між літературною мовою і народними говорами, виявити загальнонародне та місцеве, зясувати семантичні та граматичні особливості власне діалектних фразем. Зокрема, термін “народна фразеологія (фраземіка)” вживається дослідниками в широкому розумінні (І.Г.Матвіяс, Л.Г.Скрипник); для позначення фраземіки, яка виявляється в різножанрових усних народних творах, використовують термін “фольклорна фразеологія” (Л.Г.Скрипник, В.І.Хоменко); предметом вивчення “галузевої фраземіки” є поняття та характеристики виробничої діяльності людей та її розгалужень (М.Т.Безкишкіна, В.В.Манівчук); “фраземіка обрядовості” покликана бути надійним джерелом глибшого пізнання складу й структури мовленнєвих одиниць, зясування їх генези, семантики, реконструкції елементів духовної та матеріальної культури (М.Бігусяк, В.Л.Конобродська, В.І.Лавер, І.В.Магрицька, Л.Ф.Романюк). У семантичному ряді "голодувати" виявлено структурно-семантичну модель “покласти зуби на назва місця зберігання = голодувати”: пок|ласти |зуби на по|лицу; пок|ласти |зуби на |полку; к|ласти |зуби на |банти / к|ласти |зуби на |банта; ві|шети |зуби у |банта. Інші фраземи входять до складу моделі “мати (в голові) іменник або його перифраза зі значенням розум = розумний”: |мати глузд / |мати г|лузди / |мати г|лузда; |мати к|лепку; |мати |розум; |мати тоук; |мати |таму; |мати |тамку. Виділено ССМ “зуби виставляти = сміятися”, яка представлена такими виразами: су|шити |зуби / |сушиет |зуби; ш|кіриети |зуби / ш|кіриет"; |зуби прода|вати; |зуби с|калиети; |зуби |вишчіриети; ш|чириети |зуби; |вискалиети |зуби; ш|кіриети |зуби йак пес до со|ломи; |зуби ш|чіриети / |зуби ш|чириет"; |зуби ш|кіриети; |зуби с|калеити; |зуби на|верха / |зуби на|верхе; |зуби показу|вати; |вишкіриети |зуби; |вишкіриети |зуби йак пес до |шушлаука / |вишкіриети |зуби йак пес до куку|рузи; ш|чириет |зуби йак пес до куку|рузи; ш|кіриети шчеирба|ки; по|казувати теисла|ки; по|казувати |кутні.Фраземіка західноподільського діалектного мовлення займає помітне місце у фраземній системі української мови. В аналізованих говірках, як і в інших українських, значне місце посідають загальноукраїнські фраземи, в яких виразно відбито загальнонародне вміння спостерігати і поєднувати найсуттєвіше від часто повторюваних явищ та вражень від них. Активність побутування фразем окремих груп пояснюється загальною типологічною рисою фраземних систем: переважання фразем для лінгвалізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини. На рівні ССМ було виділено 6 типів відношень між фраземами різних українських говірок, серед семантичних моделей визначено 4 типи відношень. Отже, система фразем говірок латерального західноподільського ареалу, де виявляється декілька діалектних систем, відбиває передусім загальноукраїнські фразеотворчі процеси, однак у ній спостерігаються і властиві лише їй ознаки.