Французькі запозичення в інших мовах світу - Дипломная работа

Харківський національний університет імені В.Н. Факультет іноземних мов Кафедра романської філології і перекладу Виконала: студентка VI курсу, групи ЯФ-61Умовою існування будь-якої мови як основного засобу комунікації є її розвиток, еволюція - відмирання застарілих і поява нових елементів на всіх рівнях мовної системи, тобто рухливість мови. Еволюційні процеси стосуються, в першу чергу, лексико-семантичного ярусу мови, оскільки саме лексика звернена до обєктивної дійсності і безпосередньо відображає все, що в ній відбувається. Слід особливо підкреслити, що лексика будь-якої мови зазнає змін: а) на основі слів і основ власної мови (словотвір, зміна значення слова) і б) на основі слів і основ інших мов. Сюди, зокрема, належать питання про причини і умови процесу запозичення, типах і формах запозичень, про характер їх асиміляції і більш загальні проблеми взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів в ході еволюції мовної системи. Поставлена мета вимагає вирішення наступних приватних завдань: розгляд теоретичних основ запозичення; визначення статусу французької мови серед інших впливових мов; визначення джерел проникнення французьких запозичень в діалектні варіанти різних мов світу; проведення фонетико-морфологічного аналізу французьких запозичень.Запозичення - процес, в результаті якого в мові зявляється і закріплюється певний іншомовний елемент (насамперед, слово або повнозначна морфема); також сам такий іншомовний елемент. Історія таких «мандрівних» слів відтворює історію відповідних реалій. Зрозуміло, що слова з чужої мови приходять насамперед тому, що вони позначають нові речі, нові поняття. Так, проникаюче в мову іншомовне слово може вкоренитися в мові, оскільки його поява дозволяє усунути полісемію споконвічного слова або уточнити, деталізувати відповідне поняття (наприклад слово «confiture», з російським еквівалентом «варенье»). Для того щоб стати запозиченням, слово, що прийшло з чужої мови, має закріпитися у новій для себе мові, щільно ввійти в його словниковий склад.Це один із проявів соціальної детермінації мови, при якій суспільство робить істотний вплив на стан мови. Таким чином, у більшості випадків запозичені слова потрапляють у мову як засіб номінації нових речей і вираз раніше невідомих понять. Крисін, підкреслює, що запозичене слово зазвичай легше вкорінюється в мові, якщо в лексичній системі останнього є свого роду передумови до запозичення. Таким чином, вже існуюче в мові слово і знову запозичене ділять сфери свого семантичного впливу, а іноді й стилістичного використання. Якщо позначається словом являє собою щось єдине (предмет, явище), то мова прагне назвати його одним словом, а не словосполученням.Існує запозичення «по необхідності», коли у мові, що запозичує не існує слова для визначення поняття, але буває також, що слова запозичуються з тієї чи іншої мови, тому що ця мова користується економічним, політичним і культурним престижем. Найбільша кількість слів, запозичених із французької мови в інші мови світу, припало на період, коли французька була найпрестижнішою мовою Європи. У XII столітті італійська та німецька мови запозичують французьке aventure: avventura (італ.), Abenteuer (нім.). У результаті до XVIII століття в англійській мові було 60% слів французького походження, і зараз їх залишається близько 33%. Конфліктні відносини між Італією та Францією не завадили мовам цих країн чинити сильний вплив одна на одну.Запозичення в таких сферах, як кухня та гастрономія широко представлені в багатьох мовах: aperitif, dessert, champagne проникли в італійську, німецьку, російську та англійську мови. Слово croissant, яке є практично гастрономічною емблемою Франції, стало практично інтернаціональним: воно завоювало всі мови Європи, англо-американську й арабську; слова entree і menu спіткала та ж доля. Слово caramel перейшло в італійську, німецьку, російську й арабську мови. Слово assiette перейшло в шведську і норвезьку мови, які називають словом assiett маленьку тарілку, а в англійській слово тарілка (plate) походить від французького plat (плоский) [17]. Слово rouge (у значенні губна помада), перейшло в арабську, перську, грецьку, угорську та турецьку мови.Воно походить від англійського слова французького походження grog. Перед тим, як стати назвою алкогольного напою з гарячого цукрового сиропу, рому та лимона, це слово було імям адмірала англійського морського флоту, алмірала Вернона. «Старий Грог» мав звичку розбавляти порції рому своїх солдатів водою: напій, що зявився в результаті, став називатися його імям - grog. Саме таким шляхом у французьку мову прийшли слова jean (джинси) та denim (джинсова тканина), практично невіддільні одне від одного, так як з одного (джинсова тканина) робиться інше (джинси). Tennis, слово, запозичене французькою мовою з англійської, походить від французького «Tenez!» («Ловіть!») Це говорили один одному гравці у мяч (у той час мяч кидався через сітку долонею, пізніше ракеткою).

Зміст французький запозичення лексичний синхронія

Вступ

Розділ 1. Теоретичні передумови дослідження французьких запозичень

1.1. Поняття запозичення, адаптації та галліцизмів

1.2 Запозичення французької лексики мовами світу

1.2.1 Історичні обставини

1.2.2 Галузі запозичення

1.2.3 Зворотні запозичення

1.3 Інтернаціональна лексика французького походження в синхронії та діахронії

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Процес запозичення французької лексики англійською мовою

2.1 Етапи запозичення

2.1.1 Проникнення французької лексики у англійську мову під час нормандського завоювання

2.1.2 Французькі запозичення в англійській мові після періоду нормандського завоювання

2.2. Асиміляція французьких запозичень в англійській мові

2.2.1 Граматична асиміляція французьких запозичень в англійській мові

2.2.2 Фонетична асиміляція французьких запозичень в англійській мові

2.2.3 Лексичні асиміляції французьких запозичень в англійській мові

2.3 Типи французьких запозичень в англійській мові

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Процес запозичення французької лексики російською мовою

3.1 Етапи запозичення

3.1.1 Запозичення французьких слів в XVIII столітті

3.1.2 Запозичення французьких слів в XIX столітті і в першій половині XX століття

3.1.3 Запозичення французьких слів у другій половині XX століття

3.2 Асиміляція французьких запозичень в російській мові

3.3 Типи французьких запозичень в російській мові

Висновки до розділу 3

Загальні висновки

Список літератури