Характеристика поняття фрагментації контенту. Дослідження основних аспектних характеристик фрагментації контенту як суттєвого чинника впливу на аудиторію. Аналіз чинників залежності та оцінка потенційних творчих прийомів оптимізації фрагментації контенту.
Аннотация к работе
У статті проаналізовано основні характеристики фрагментації контенту - явища, за якого матеріал, що його подають масмедіа (як вербального, так і невербального характеру), розосереджується в певних когнітивних нішах, які функціонують паралельно з реальним контентним наповненням і слугують своєрідним запасним варіантом інтерпретацій. Виступи масмедіа потребують певної роботи з боку аудиторії, а тому серйозним чинником можливого сприйняття аудиторією контенту є комунікаційне тло, яке може сприйматись аудиторією як такий самий контент і відповідним чином інтерпретуватись.Тексти, як, втім, і будь-які інші подачі в масмедіа, не можуть не існувати поза контекстом. Серажим вважає ключовим елементом існування масмедійного продукту дискурс - майданчик сприйняття аудиторією контенту в межах тих характеристик, які існують для визначення потенційного тезаурусу аудиторії [6]. О. Мітчук поєднала ці характеристики у, як нам видається, вишуканому й дотепному реченні: «За умови свободи людини загальний тезаурус її знань дає змогу не лише вільно обговорювати все, що відомо людині, щоби сформувати певні думки на основі знань цієї людини та фактичних реаліях, не лише висловлювати свою думку вільно, а й створювати конкуренцію знань і переконань на ринку раціонального дискурсу» [3, с. На тлі обєктивних і субєктивних характеристик контенту саме фон може стати конститутивним елементом розуміння/нерозуміння контенту (дивимось у В. Ідеться не лише про сутність того, про що повідомляють медіа, а й про те, наскільки контекст, що несе інформацію (як вербальну, так і невербальну), може вплинути на аудиторію - принаймні на ступінь і рівень сприйняття нею контенту.Схожість засад інформаційного, фактологічно-подієвого контенту з комерційним спрямуванням матеріалів, що передаються масмедіа, підводить до думки про те, що самі масмедіа діють відповідно до певних комерційних правил і - за своїми структурою, специфікою відносин із власниками та уподобаннями менеджменту - є частиною системи корпорації, учасником великої індустрії. За необхідністю моменту і за своєю структурною специфікою повідомлення, що передаються масмедіа, створюються з урахуванням досягнень певних кінцевих цілей - якщо узагальнено, то йдеться про кінцевість досягнення «контентного» прибутку у вигляді зацікавлення аудиторії. Успішне функціонування будь-якого каналу передачі інформації, будь-якого засобу масової інформації безпосередньо залежить від відсутності вмотивованих збудників інтересу у «колег» по цехові. Висвітлення конкретної проблематики масмедіа (не кажемо вже про «групи інтересів медіа за власниками») призводить до того, що будь-яка аудиторія - навіть мінімально заангажована до медіа - володіє певною «системою відліку», яка є результатом чи то навмисної, чи то випадкової практики діяльності масмедіа. Маємо локалізований підхід до можливого сприйняття інформації, за якого аудиторії стає все складніше сприймати контент у його цілісному вимірі, у можливості зіставляти те, що повідомляється, з тезаурусом аудиторії.Якщо порожні кластери, про які йшлось на початку статті, навмисно наповнити контрольованим контентом і якщо подібного роду контроль здійснювати не лише цілеспрямовано, а й скеровано щодо конкретної аудиторії, то ефект подібної маніпулятивної комунікаційної політики буде очевидним. За будь-яких обставин першим, найбільш скромним завданням дефрагментації контенту мало б стати осмислення адекватними, мислячими представниками як менеджменту медіа, так і журналістського загалу маніпулятивних функцій інформаційних засобів упливу на аудиторію загалом і масмедіа зокрема.