Творча спадщина німецького письменника Йоганна Крістіана Фрідріха Гельдерліна. Логіка літературної рецепції творчості, зумовлена іманентними особливостями художнього світу письменника та концептами мінливої соціокультурної ситуації в сучасній Україні.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКАРобота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України ЗИМОМРЯ Микола Іванович, Ужгородський національний університет, кафедра теорії перекладу філіалу Київського інституту міжнародних відносин при Ужгородському національному університеті, професор БОВСУНІВСЬКА Тетяна Володимирівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра теорії і світової літератури, професор; Захист відбудеться "5 "квітня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій при Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Зацікавлення творчою спадщиною німецького письменника Йоганна Крістіана Фрідріха Гельдерліна (20.03.1770-7.06.1843) у світі зростає щорічно. На такому, навіть пунктирно окресленому, тлі стає зрозумілою актуальність нового осмислення творчої спадщини цього письменника, щоб виклад інформації про художній світ Ф.Гельдерліна, про його місце в історії німецької літератури та його роль в європейському романтизмі був адекватним та якомога більше відповідав сучасним здобуткам гельдерлінознавства і новітнім методологічним засадам науки про літературу. Методологічний плюралізм у сучасному літературознавстві, зокрема, в його застосуванні до опублікованої по-німецьки повної спадщини Гельдерліна як метатексту і російськомовних та українських перекладних версій, дає можливість дослідникові зорієнтуватися в множинності сенсів окремих творів і жанрів цього письменника, осягнути інваріантні виміри художнього світу митця попри всю розбіжність горизонтів сподівань різних читацьких груп. Дослідження розпочиналося в Ужгородському державному університеті ще 1988 року в руслі розробки теми "Німецькомовна література в інтерпретації Миколи Бажана", але у звязку з переїздом автора до Тернополя змінився напрямок дослідження і праця продовжувалася в рамках комплексної теми "Проблеми рецептивної поетики і наратології в українсько-зарубіжних літературних звязках", яку розробляють літературознавці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Мета дисертації - розкрити динаміку і логіку літературної рецепції творчості Фрідріха Гельдерліна, зумовлену іманентними особливостями художнього світу письменника та основними концептами мінливої соціокультурної ситуації в сучасній Україні.Гельдерліна в Україні" присвячений розкриттю тих передумов, які визначали запізнений відбір творів Гельдерліна для перекладів у Росії та в Україні і впливали на їх інтерпретацію у новому соціокультурному контексті (художній світ письменника-філософа, сформований в Німеччині на переломі XVIII - XIX століть; стан естетичної свідомості того часу в Україні; особливості структурування літературної рецепції). У підрозділі 1.2 "Філософсько-естетичні засади рецепції постаті і творчості Ф.Гельдерліна в Україні" (на матеріалі історії естетичної думки і літературної критики XIX - початку XX століття)" автор шукає відповіді на питання: про яку "рецепцію" творчості "поета, якого прогледів XIX вік" (М. У дисертації констатується, що основою, адекватною суті художнього світу Гельдерліна, на якій можлива ефективна рецепція постаті і творчості цього письменника, є "філософія життя" та онтологічна герменевтика. У другому розділі "Художній світ Фрідріха Гельдерліна в українських версіях його поезії з погляду рецептивної теорії" розглядаються виявлені дисертантом українські переклади творів німецького письменника крізь призму відбиття у перекладах цілісного художнього світу митця-філософа. Спільною властивістю літературної рецепції німецького поета в українських поетів-еміґрантів, яка вже виявилася в доборі віршів Гельдерліна, є неприйняття "радянської" характеристики цього митця як "прогресивного романтика", співця французької революції кінця XVIII ст.Горизонт літературної рецепції особи і творчості Гельдерліна заломлювався призмою естетичних систем (романтизм, реалізм, модернізм, соцреалізм, постмодернізм) та світоглядними орієнтаціями, читацькими компетенціями реципієнтів відповідних епох, соціокультурних середовищ. Концепт "божественної сутності" буття всього сущого (в тім числі і людської природи) визначає характер і специфіку художнього світу Гельдерліна, яку дослідники найчастіше повязували з пантеїзмом як філософським світовідчуттям. В Україні поступово складалася сприятлива для розуміння творів Гельдерліна інтелектуальна атмосфера разом з формуванням "філософії серця" і національного варіанту "філософії життя". Тому сумірним відповідником до творчості німецького письменника-філософа може вважатися поезія українського пі