Фотометричні та спектральні властивості активних ядер галактик в різних діапазонах електромагнітного спектру і їхнього зв"язку з механізмами акреції. База даних космічних місій в рентгенівському діапазоні. Кореляція змінності випромінювання галактик.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукНауковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Вавилова Ірина Борисівна, Головна астрономічна обсерваторія НАН України,завідувач лабораторії. Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор Конторович Віктор Мусійович, Радіоастрономічний інститут НАН України, провідний науковий співробітник; кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Павленко Олена Петрівна, НДІ «Кримська астрофізична обсерваторія» МОН України провідний науковий співробітник. Захист відбудеться 11 березня 2011 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.208.01 при Головній астрономічній обсерваторії НАН України за адресою: ГАО НАН України, вул.Пошук кореляції в різних діапазонах електромагнітного спектру є однією з найцікавіших задач серед спостережних досліджень АЯГ, оскільки виявлення такої кореляції надає можливість визначити просторове розміщення областей, які випромінюють в різних спектральних діапазонах; підтвердити теоретичні моделі, зокрема модель залежності між масою центральної чорної діри (ЧД) та температурою акреційного диска (зі зменшенням маси центральної ЧД темп акреції і відповідно температура акреційного диска зростають). Дослідження було проведено у відділі астрометрії та малих тіл Сонячної системи НДЛ ""Астрономічна обсерваторія"" кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках теми ""Спостереження та моделювання космічних джерел нетеплового випромінювання і комплексу малих тіл Сонячної системи, вдосконалення міжнародної системи відліку"" (№ держ. реєстрації 0106U006357); у лабораторії фізики зір та галактик НДІ ""Кримська астрофізична обсерваторія"", с. Вперше для вибірки галактик Сейферта NGC 5548, NGC 7469, NGC 3227, NGC 4051, NGC 4151, Mrk 509, Mrk 79, Ark 564 було виконано пошук кореляції змінності потоків випромінювання в оптичному і рентгенівському діапазонах для зясування параметрів механізму перевипромінювання, що відбуваються в системі ""акреційний диск - центральна ЧД"". Це дослідження, проведене з використанням довготривалих рядів спостережень АЯГ, дозволило вперше виявити для галактик NGC 5548 та NGC 4051 існування часу затримки змін потоку випромінювання в оптичному діапазоні відносно рентгенівського діапазону з максимальним значенням коефіцієнта кореляції при діб для NGC 5548 та при діб для NGC 4051 з достовірністю на рівні 97% та 98%, відповідно. Цей результат вказує на існування перевипромінювання частини потоку рентгенівського діапазону в оптичному (ефект Комптона) і свідчить на користь теорії, згідно з якою прояви єдиного фізичного процесу активності ядра спостерігаються в різних областях АЯГ, а саме, випромінювання в оптичному діапазоні утворюється в акреційному диску, а в рентгенівському - в області, що знаходиться над центральною ЧД.Вивчення впливу оточення галактики на активність її ядра має свою історію досліджень, зокрема одним із результатів проекту АМІГА було встановлення вирішального значення оточення галактики на її активність в радіодіапазоні; проводяться численні дослідження для встановлення залежності темпу акреції на ЧД в ядрах галактик, що знаходяться в малочисельних системах (зокрема групах Хіксона) і скупченнях галактик. Вибірка саме цих галактик обумовлена тим, що для них було накопичено великий масив оригінальних спостережних даних в оптичному діапазоні (1998-2008 рр.). Оскільки у комплексному вигляді задача пошуку перевипромінювання потоку рентгенівського діапазону в оптичному не ставилася, у 2007 році було вирішено знайти дані космічних місій в рентгенівському діапазоні, що співпадають за часом спостережень з даними в оптичному діапазоні. Внаслідок цих пошуків серед даних космічних місій ХММ, Chandra і RXTE для дослідження властивостей вибірки галактик Сейферта NGC 5548, NGC 7469, NGC 3227, NGC 4051, NGC 4151, NGC 3516, Mrk 509, Mrk 79, Ark 564 в рентгенівському діапазоні було вирішено використати базу даних кривих блиску, отриманих за допомогою космічного апарата RXTE, як таку, що мала найбільше перекриття за часом спостережень цих АЯГ в оптичному діапазоні (http://heasarc.nasa.gov/db-perl/W3Browse/w3browse.pl). Для пошуку звязку між зміною потоку випромінювання в рентгенівському та оптичному діапазонах застосовано крос-кореляційний аналіз (результати представлено в таблиці 1), а саме метод інтерполяційної крос-кореляційної функції [17,18], який ґрунтується на лінійній інтерполяції кривих блиску при зсуві на величину часу запізнення.Дисертаційна робота присвячена дослідженню характеристик АЯГ в оптичному та рентгенівському діапазонах, вивченню спектральних і фотометричних властивостей, визначенню їхньої будови та мас центральних ЧД.