Вивчення аспектів жанрової типології і систематики фортепіанного ансамблю. Визначення типологічної специфіки різновидів фортепіанного ансамблю: чотириручного фортепіанного дуету та двофортепіанного дуету. Жанрово-стильові відмінності між типами дуету.
Аннотация к работе
Фортепіанний дует у системі фортепіанного ансамблю: жанрово-типологічні аспекти доктор мистецтвознавства, професорThe Piano Ensemble represents a special sphere of functioning of music art, which belongs both to composer’s work and to music-performing’s work (professional or amateur), is characterized by artistic consistency, balance and integrity and includes 1) the process of joint music performing on piano, quantitative and qualitative composition of the participants in such a process and the tools necessary for this, and 3) the musical works themselves, indicated for such performance. The genre typology of the piano ensemble is due to the differentiation of its main varieties according to the following parameters: 1) the quantitative composition of the instruments necessary for the functioning of the ensemble (one or two and more pianos); 2) the quantitative composition of performers (piano duo, piano terzetto, piano quartet); 3) the qualitative composition of the ensemble associated with the performance on one common (fourhanded piano duet and its modifications) or several different (two-piano duo or multi-piano ensembles) instruments. The author elaborates the issues of definition and terminological differentiation of the main types of piano ensemble - four-piano duet (Piano Duet) and two-piano duet (Piano Duo), as well as their modifications (piano terzetto, only piano quartet, etc.). До них належить ряд ансамблевих типологічних модифікацій: 1) на одному фортепіано в три, п’ять і шість рук (ансамбль двох або трьох виконавців); 2) на трьох і більше фортепіано (ансамбль трьох і більше піаністів); 3) модифікації синтезуючого характеру: а) на двох фортепіано у вісім рук (ансамбль чотирьох виконавців, що являє собою подвійний чотириручний дует на двох фортепіано; підкреслимо, що восьмиручна гра є, безсумнівно, спорідненою з квартетним виконавством, тож, на нашу думку, такий тип ансамблю може бути визначений як «суто фортепіанний квартет»); б) на двох фортепіано в шість рук (ансамбль трьох виконавців, що поєднує гру на двох інструментах із чотириручним дуетом на одному з них). Лук’янова (2006) поновлює термінологічний апарат теорії ансамблю введенням поняття «фортепіанний терцет» стосовно фортепіанного ансамблю трьох виконавців у шість рук (за одним або двома фортепіано), розглядаючи його не як модифікацію фортепіанного дуету, а як самостійний ансамблевий різновид, і посилається при цьому на запропоновані нами жанрову типологію та дефініції.