Розгляд історії виникнення та розвитку фортепіанної літератури для дітей у світовій музичній культурі. Виявлення концептуальних засад створення українськими композиторами фортепіанних циклів, призначених для виконання дітьми молодшого та старшого віку.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ імені А.В.НЕЖДАНОВОЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано на кафедрі мистецтв Київського національного університету культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, доцент Фадєєва Катерина Володимирівна, Національна музична академія України ім. Лисенка, завідувач кафедри історії музики кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник лабораторії новітніх технологій Савчук Ігор Борисович, Інститут проблем сучасного мистецтва, Академії мистецтв України (Київ) Захист відбудеться “19” січня 2011 р. о «14-00» год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства в Одеській державній музичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії ім.У творчості українських композиторів значне місце, окрім, звісно, оперно-симфонічної, камерної музики відводиться інструментальним творам для дітей, серед яких вагому частку становлять фортепіанні цикли. Фортепіанні цикли для дітей українських композиторів зазвичай вивчалися як дидактичний матеріал для розвитку професійно-виконавських здібностей учнів дитячих музичних закладів. Аналіз таких опусів проводиться у монографіях, присвячених творчості одного композитора (С. Однак, у процесі становлення і формування фортепіанного репертуару для дітей викристалізовувався основний жанровий еквівалент таких творів, яким став фортепіанний дитячий альбом (А. Дослідження здійснено в межах “Державної програми охорони та збереження нематеріальної, культурної спадщини на 2004 - 2008 роки”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року за № 1732 та є складовою комплексної наукової теми “Актуальні проблеми трансформаційних процесів в культурі України” кафедри мистецтв Київського національного університету культури і мистецтв.Музика циклу “Дитячі сцени” (1838 р.) розрахована не на дітей, а на дорослих, про що свідчить ускладнена фактура його творів та автобіографічний підтекст, повязаний з історією кохання Р. Пєси про дитинство в збірці відіграють роль інтермедій між композиціями з життя композитора. Булкіна, “Дитячі сцени” містять ознаки лірико-споглядального типу фортепіанного дитячого альбому, а “Альбом для юнацтва” - лірико-розповідного. Попри чимало спільного у доробку обох композиторів, твори кожного з них вирізняються неповторністю стилю та особливостями композиторського письма. Серед творів з чотирма та більше ключовими знаками є розгорнуті ліричні мініатюри: повільна “Легенда”, чарівний “Романс”, романтична балада “Вершник у лісі”, поліфонічний твір “Прелюд і фугетта”, імпресіоністичні замальовки “Луна в горах”, “Хмари пливуть”, граціозний “Гавот”, жвава технічна пєса “Навесні”, твір на казковий сюжет “Семимильні чоботи” і поспішна токкатина “На ковзанці”.У дисертації відтворено картину розвитку фортепіанної музики для дітей, створеної композиторами минулих епох, починаючи від XVIII століття й завершуючи доробком сучасних українських митців. Аналіз образно-художнього змісту найкращих зразків фортепіанних збірок для дітей дозволив усвідомити діапазон змін, які відбулися протягом кількох століть у творах Й. С. Концептуальним у проведеному дослідженні стало визначення “фортепіанний дитячий альбом” як специфічний жанровий різновид циклу мініатюр. Така ж класифікація фортепіанних циклів для дітей у творчості українських композиторів дозволила стверджувати, що запроваджені композиторами-романтиками ще на початку ХІХ століття форма та традиційні жанрові ознаки фортепіанного дитячого альбому широко вживані вітчизняними авторами; еволюціонування фортепіанного дитячого альбому в Україні протягом ХХ століття відбувалося під впливом західноєвропейської та російської музичних культур. Це зумовлено, з одного боку, впливом традицій народного музикування, а з іншого - інтелектуалізацією професійного авторського мислення, що знайшло відображення у стилістичному оновленні, яке відбулося внаслідок розширення образної інтонаційно-тематичної сфери; привнесенні до фортепіанного дитячого альбому нового змісту, нових семантичних та структурних характеристик.