Конструювання моделі жанру класицистичної фортепіанної фантазії. Філософсько-художні функції фантазії на підставі вивчення праць І. Канта. Типологія віденських класиків та відображення філософсько-художніх функцій уяви. Аналіз феноменів музичної культури.
Аннотация к работе
Харківський державний університет мистецтв ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано в Харківському державному університеті мистецтв ім. Обрані для аналізу історична епоха розвитку фантазії, певний інструментальний "зріз" містять коло дослідницьких проблем, повязаних із необхідністю визначення історичної специфіки жанру, виявлення розбіжностей в його індивідуально-стильових трактуваннях, розгляду в контексті вироблених у цей же період у філософії, літературно-поетичній творчості та образотворчому мистецтві концепціями уяви. Виокремлено функції уяви та фантазії з філософських праць межі XVIII-XIX століть, літературно-поетичної творчості англійських романтиків і взірців образотворчого мистецтва доби, що вивчається, із метою виявлення специфіки їх утілення в музичному мистецтві віденського класицизму. Фортепіанні фантазії віденських класиків розглянуто в контексті філософсько-художніх концепцій уяви епохи. Інтонаційно-драматургічний, семантичний аналіз, оперування філософсько-художніми функціями уяви та фантазії дали можливість сконструювати модель класицистичної фортепіанної фантазії в її історичному розвитку.Фантазія - філософська категорія й жанрова константа, що охоплює такі види мистецтва, як музика, поезія, література, живопис, архітектура, тобто універсально поєднує всі сторони філософсько-художньої творчості. Сформувавшись як музичний жанр у XVI столітті, фантазія зберегла своє значення й донині. Цей ракурс обумовлений тим, що на даному історичному етапі фантазія дістає глибинної розробки як у філософських працях, так і у суміжних видах мистецтва. Розгляд фортепіанних фантазій у творчості композиторів віденської класичної школи в контексті з виробленими в цей же період концепціями уяви у сфері філософії, літературно-поетичної творчості й образотворчому мистецтві визначає актуальність дослідження. Дисертацію виконано на кафедрі історії і теорії світової та української культури відповідно до плану науково-дослідної роботи Харківського державного університету мистецтв ім.Історичний огляд трактувань фантазії містять праці В.В. Штрифанової, присвячені проблемі зародження та становлення музичного жанру фантазії у XVI столітті, де вона виявляється у взаємодії множинного й унікального. Своєрідність класицистичної фантазії полягає в синтезованому поданні різних історико-художніх трактувань фантазії, починаючи від античності й закінчуючи прозріннями в сферу романтизму. Крізь призму індивідуального стилю композитора фантазія вивчається у працях Г.В. Тлумачення уяви і фантазії у літературно-поетичній творчості англійських романтиків містять праці Н.Система значень філософсько-художніх функцій уяви та фантазії полягає, зокрема, у такому: синтезувальна поєднує усі сфери буття; гносеологічна спрямована на пізнання дійсності, зовнішнього і внутрішнього світів, істини та краси; медіативна звязує протилежні та суперечливі якості, кінцево-нескінченне. Зокрема, англійська літературно-поетична концепція уяви, провідною функцією якої є гносеологічна, є способом пізнання істини, завдяки чому перевершує розум, затьмарюючи його; фантазія в мистецтві Ф. Фантазія у мистецтві віденських класиків містить цілий спектр художніх відкриттів, що слугували основою передбачення принципів романтичного мистецтва у трактуванні жанру фантазії. Інтонаційно-драматургічний, семантичний аналіз, оперування філософсько-художніми функціями уяви та фантазії дали можливість сконструювати модель класицистичної фортепіанної фантазії в її історичному розвитку: від різномаїття споглядання у В.А. До розробленої у дисертації типології фортепіанних фантазій віденських класиків відносяться фантазія як споглядання, фантазія як сновидіння, фантазія як гра.