Поняття здорового способу життя, його основні елементи. Сучасний стан валеологічної та фізкультурно-оздоровчої діяльності в умовах допоміжної школи. Рівні сформованості здорового способу життя у старшокласників. Система педагогічного забезпечення.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИДисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження формування здорового способу життя у старшокласників з вадами інтелекту. Розглянуто поняття “здоровя”, “здоровий спосіб життя”; визначено основні складові здорового способу життя учнів з вадами інтелекту: змістовий, емоційно-мотиваційний, операційно-організаційний. Введення нового предмету “Валеологія” в навчально-корекційний процес, робота гуртків у позакласний час, скоординована дія вчителів та вихователів суттєво вплинули на підвищення рівня сформованості змістового компоненту здорового способу життя старшокласників допоміжної школи, формування стійкої мотивації на ведення здорового способу життя і поведінку учнів, тобто сформованість операційно-організаційного компоненту. Експериментальна перевірка розробленого педагогічного забезпечення довела доцільність її впровадження в практику роботи допоміжної школи, що було підтверджено підвищенням рівнів як окремих компонентів здорового способу життя старшокласників з вадами інтелекту, так і їх цілісного рівня сформованості. В первом разделе “Теоретико-методологический анализ проблемы исследования” осуществлен анализ педагогической, психологической, медицинской литературы, посвященной вопросам здоровья и здорового образа жизни; проанализированы особенности формирования здорового образа жизни (в дальнейшем ЗОЖ) у учащихся вспомогательной школы; рассмотрены основные аспекты формирования ЗОЖ старшеклассников с нарушенным интеллектом в современной практике.Реалізація означеної політики потребує здійснення комплексу державних і галузевих заходів, серед яких є створення умов для формування та стимулювання здорового способу життя, вдосконалення валеологічного та гігієнічного виховання і навчання учнів, посилення боротьби із шкідливими звичками, профілактика адиктивної поведінки. До вивчення проблеми формування здорового способу життя звертається багато дослідників (М. Все це обумовило вибір теми дослідження “Формування здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи”. Мета дослідження: визначити особливості формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи і на цій основі розробити та експериментально дослідити педагогічне забезпечення виховання здорового способу життя школярів з вадами інтелекту, спрямоване на взаємоповязане формування змістового, емоційно - мотиваційного і операційно-організаційного компонентів у навчальній та корекційно-виховній роботі допоміжної школи. Ми передбачали, що рівень сформованості здорового способу життя (в подальшому ЗСЖ) у старшокласників з вадами інтелекту значно підвищиться завдяки впровадженню спеціального педагогічного забезпечення, зокрема, цілеспрямованого оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками з питань ЗСЖ; вдосконалення формування у старшокласників мотиваційно-ціннісного ставлення до свого здоровя і ЗСЖ; використання форм і методів позакласної корекційно-виховної роботи, спрямованих на гармонійне поєднання змістового, емоційно-мотиваційного і операційно-організаційного компонентів ЗСЖ; скоординування роботи всіх працівників школи у формуванні здорового способу життя учнів.У першому розділі - “Теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження” проаналізовано науково-методичну літературу з питань дослідження; розкрито зміст понять “здоровя” та “здоровий спосіб життя”, визначено особливості цих понять щодо розумово відсталих дітей; висвітлено поняття “девіантність”, “норма” та “відхилення” у поведінці, розкрито звязок девіантної поведінки і нездорового способу життя у дітей як з нормальним, так і недорозвиненим інтелектом; проаналізовано практичний стан проблеми формування здорового способу життя у допоміжній школі. Як засвідчив аналіз літературних джерел, різним аспектам формування здорового способу життя в учнів з вадами психофізичного розвитку присвячені праці О. Аналіз педагогічної практики засвідчує про недосконалість програм щодо навчання основ здоровя, недостатнє урахування принципів системності, свідомості і практичної спрямованості, які забезпечують послідовне втілення набутих учнями знань про здоровий спосіб життя у практичну діяльність і повсякденну поведінку, недостатню підготовку педагогічних працівників щодо проблеми формування ЗСЖ у розумово відсталих учнів; неврахування особливостей психічного розвитку учнів допоміжних шкіл при вирішенні цієї проблеми.