Лінгвістичні підходи до визначення поняття "сленг". Характерні риси російського загального сленгу як специфічного лінгвістичного утворення, критерії його виділення та особливості лексикографічної фіксації; джерела формування, поповнення; шляхи поширення.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Кудрявцева Людмила Олексіївна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Отін Євген Степанович, Донецький національний університет, завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови, декан філологічного факультету кандидат філологічних наук, доцент Святчик Катерина Валентинівна, Хмельницький національний університет, завідувач кафедри іноземної філологіїУ цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений “детабуїзацією” мови ЗМІ, свободою слова, яку вони декларували, а також входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. На такому тлі, а також внаслідок названих екстралінгвістичних причин у російській мові кінця ХХ - початку XXI століття формується якісно нове явище - загальний сленг (далі - ЗС) - особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, одиниці якого, втративши звязок зі своїм джерелом (корпоративним або професійним сленгом), стали поширюватися в усному розмовному мовленні й мові ЗМІ, стаючи, таким чином, загальновідомими й уживаними широким колом носіїв мови незалежно від віку, рівня освіти, професії й інших соціальних характеристик. Звязок формування загального сленгу зі змінами, що відбуваються в суспільстві, дозволяє розглядати це явище в контексті найважливіших проблем сучасної соціолінгвістики. Формування в російській мові загального сленгу зумовлене і власне лінгвістичними причинами, серед яких можна назвати заповнення “номінаційних лакун” - необхідність максимально точно, містко і разом з тим образно відображати нові реалії й поняття, що виникають як реакція на динамічно мінливу реальність. Дисертацію присвячено вивченню процесу формування загального сленгу в сучасній російській мові, прогнозуванню перспектив поповнення його складу і залучення одиниць загального сленгу до системи літературної мови.У першому розділі „Теоретичні засади осмислення феномену загального сленгу” висвітлено історію вивчення сленгу вітчизняними й зарубіжними дослідниками, розглянуто основні концепції сленгу, тим самим підготовано ґрунт для осмислення нового явища в російській мові - загального сленгу, сформульовано визначення загального сленгу, перераховано головні його характеристики. В роботі загальний сленг визначається як особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, первинною сферою вживання одиниць якого були соціолекти (корпоративні або професійні сленги), відносно стійкий для певного періоду, широко розповсюджений і загальнозрозумілий, використовуваний людьми незалежно від віку, соціального статусу й виду діяльності з метою вираження оцінок й емоцій. Наприклад, слово тусовка, що увійшло в загальний сленг із арго злочинців і яке мало там, відповідно до „Толкового словаря уголовных жаргонов”, значення ‘збіговисько, юрба народу, товкотнеча’, у загальному сленгу розширило значення > 1.‘корпоративне або будь-яке інше співтовариство, компанія людей, обєднаних спільними інтересами, справою’; 2. Те, що загальний сленг є справді “загальним”, тобто пристосованим до мовних потреб широкого кола носіїв, випливає, зокрема з властивої йому “деспеціалізації”, нейтралізації, якої зазнає лексика, що надходить до загального сленгу з різних соціолектів. Другий розділ „Лексикографічна фіксація загального сленгу” присвячено відображенню одиниць загального сленгу в тлумачних та спеціальних словниках російської мови, а також розробці критеріїв виділення одиниць загального сленгу з масиву нелітературної лексики.В останні десятиріччя спостерігається активне уживання субстандартної лексики, зокрема певного набору сленгових одиниць носіями мови - представниками різноманітних соціальних груп. В сучасній російській мові формується нове явище - загальний сленг. Аналіз матеріалу (записів спонтанного усного мовлення, газетних текстів, мови теле-і радіопрограм) засвідчив, що одиниці загального сленгу характеризуються такими ознаками: відносна стабільність для певного періоду часу; широка вживаність і загальновідомість; використання - для вираження оцінок і емоцій - носіями мови незалежно від віку, виду діяльності, соціального стану. При ідентифікації одиниць загального сленгу з метою включення їх до тлумачних та спеціальних словників необхідно керуватися чіткими критеріями відбору.