Теоретичне обґрунтування і розробка прийомів формування врожаю гібридного насіння цукрових буряків: чеканка насінників, площа живлення та додаткове запилення. Удосконалення методу прискореного розмноження гібридів цукрових буряків в умовах України.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН протягом 1997-2002 рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор БАЛАН ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, Інститут цукрових буряків УААН завідувач лабораторії насінництва буряків. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).Продуктивність цукрових буряків у системі виробництва визначається перш за все ланкою: гібрид /сорт/ - насіння. Протягом останніх років створено і зареєстровано значну кількість чоловічо-стерильних гібридів цукрових буряків, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), які характеризуються високим потенціалом продуктивності. Широке впровадження у виробництво ЧС гібридів цукрових буряків створює ряд проблем, повязаних перш за все з насінницькою роботою, а саме - підвищення врожайності та покращання посівних якостей насіння, збереження високої ступені роздільноплодності та ін. Метою дисертаційної роботи було встановлення закономірностей росту і розвитку компонентів схрещування ЧС гібридів цукрових буряків та продуктивності материнського компонента залежно від агротехнічних факторів. До задач досліджень входило: встановити вплив способів формування генеративних органів насінників (чеканки) на ріст, розвиток компонентів схрещування ЧС гібридів та на врожайність і якість гібридного насіння;На підставі проведеного аналізу встановлено: 1) суттєвою біологічною особливістю компонентів схрещування як диплоїдних, так і триплоїдних гібридів є невирівняність насінників за морфологічними ознаками і розвитком, що суттєво впливає на їх пилкоутворюючу здатність, 2) сучасні технології вирощування гібридного насіння залишаються недостатньо адаптованими до обєктивно існуючих грунтово-кліматичних умов, їх змін упродовж вегетаційного періоду, 3) питання про площу живлення насінників цукрових буряків (сортів-популяцій) вивчалось багатьма дослідниками, проте воно мало вивчене при вирощуванні насіння ЧС гібридів, особливо стосовно різних компонентів схрещування, 4) до останнього часу практично не вивчався спосіб формування габітусу рослин насінників компонентів схрещування, як чеканка, 5) додаткове запилення насінників цукрових буряків дає значну прибавку врожайності насіння і підвищує його якість. Згідно програми вивчались три основних питання: 1) ефективність чеканки при вирощуванні гібридного насіння ЧС гібридів, 2) вплив площі живлення (схема садіння коренеплодів) та додаткового запилення на врожайність і якість насіння, 3) удосконалення технології щодо прискореного розмноження ЧС гібридів. Наприклад, у 1997 році (варіант - без чеканки) станом на 15 травня фаза стеблування відмічена в 26% чоловічо-стерильного компонента (ЧСК) і в 32% запилювача (ЗП), станом на 27 травня відповідно у 84 і 98% насінників; фаза цвітіння станом на 15 червня відмічена у 29% ЧСК і 36% ЗП і на 26 червня - відмічено у 76% і 80% насінників. Наприклад, в 2001 році при площі живлення насінників ЧС компонента 70 х 60 см і запилювача 70 х 35 см початок фази стеблування в першого відмічено 9 травня, запилювача - 4 травня, тривалість фази становила відповідно 30 і 25 днів. Коли висаджували навпаки, а саме: насінники ЧС компонента при площі живлення 70 х 35 см; запилювача - 70 х 60 см, початок фази стеблування у 2001 році в ЧС компонента відмічено 6 травня, запилювача 7 травня, а фази цвітіння відповідно 7 і 6 червня.У дисертації наведене нове вирішення наукової проблеми - підвищення врожайності та якості гібридного насіння цукрових буряків, яке полягає в оптимізації елементів технології вирощування компонентів схрещування ЧС гібридів з метою синхронізації їх росту і розвитку за критерієм максимальної насіннєвої продуктивності ЧС компонента. Садіння насінників ЧС компонента за схемою 70 х 60 см, запилювача - 70 х 35 см прискорює розвиток останнього, тому збільшується різниця в динаміці цвітіння між компонентами. Садіння ж ЧС компонента за схемою 70 х 35 см, запилювача - 70 х 60 см - сповільнює розвиток останнього, тому цвітіння компонентів схрещування проходить майже синхронно. Фази розвитку насінників після чеканки наступають на 3 - 5 днів пізніше, однак тривалість їх дещо менша (тобто проходження їх більш інтенсивне) порівняно з насінниками, де не проводили чеканку. Чеканка насінників обох компонентів схрещування в період масового стеблування (висота насінників - 40 - 50 см) сприяла підвищенню врожайності насіння в середньому за три роки на 1,7 ц/га, схожості - на 4% порівняно з контролем, а проведена в кінці стеблування не позначилась на підвищенні врожайності та якості гібридного насіння.