Дослідження проблеми формування вокально-сценічної майстерності студентів інститутів мистецтв та музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів. Наведення авторського розуміння сутності означеного феномена. Фахова майстерність вчителя музики.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П.У дисертації досліджується проблема формування вокально-сценічної майстерності студентів інститутів мистецтв та музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів, у ній наведено авторське розуміння сутності означеного феномена. Методика формування вокально-сценічної майстерності студентів мала таку послідовність педагогічної роботи даного напрямку: перший етап - фахово-адаптаційний; другий етап - художньо-розвивальний; третій етап - діяльнісно-творчий. Формування їх вокально-сценічної майстерності, враховуючи провідні ознаки китайського мистецтва (взаємозвязок між національним мелосом і розмовною мовою, залежність від різноманітності інтонацій та мовних наспівів, органічний звязок музики зі словом та рухами, пластичність інтонування тощо), має збагатитись здобутками української вокальної школи. вокальний музика вчитель В диссертации впервые определена специфика подготовки будущих учителей музыки к вокально-сценической деятельности перед ученической аудиторией, определены функции этой деятельности, а так же критерии и показатели вокально-сценического мастерства учителей музыки, разработано поэтапную методику формирования вокально-сценического мастерства студентов музыкально-педагогических факультетов и институтов искусств педагогических университетов, определены особенности формирования исследуемого феномена у китайских студентов. Уточнено понятие "вокально-сценическое мастерство учителя музыки, дальнейшее развитие получили диагностические способы изучения состояния исследуемого феномена, на основе которых определены уровни вокально-сценического мастерства студентов институтов искусств и музыкально-педагогических факультетов педагогических университетов.Для підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців музичного мистецтва актуальність набуває досвід продуктивної підготовки майбутніх учителів музики. З цієї позиції особливого значення потребує проблема вокально-виконавської майстерності майбутніх фахівців в умовах застосування інноваційних підходів, що вимагає створення ефективної творчої взаємодії педагога та студента. Потреба у визначенні оптимальних шляхів формування вокально-сценічної майстерності вчителів музики, відсутність спеціальних теоретичних розробок з цієї проблеми та недоліки в практиці вокального навчання зумовили вибір теми дослідження: "Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики". Мета дослідження - теоретично обґрунтувати зміст і структуру вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики, розробити методику формування означеного феномена та експериментально перевірити її ефективність. Методологічну основу дослідження становлять теорія пізнання - основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних та мистецтвознавчих фактів, явищ, процесів; концептуальні положення теорії творчості, психолого-педагогічної науки в галузі вокальної підготовки студента, зокрема формування навичок вокально-сценічної майстерності, розвитку особистості в процесі навчання; системно-цілісний підхід до розгляду функціонування системи викладач - студент.У першому розділі - "Теоретико-методичні основи вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики" - зроблено ретроспективний аналіз проблеми вокально-сценічної майстерності студентів, її ролі у музично-педагогічній праці, подано характеристику сучасних здобутків педагогіки в цій галузі, наведено авторське розуміння сутності означеного феномена. У контексті діяльнісного підходу до формування вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики доведено, що майстерність розкривається тільки в такій практичній діяльності, котра дозволяє розкрити цей феномен як вияв педагогом свого "Я" у професії, як самореалізацію особистості вчителя у такій музично-педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток учня.