Методика формування у майбутніх інженерів-педагогів дослідницького вміння. Використання методів математичної статистики під час обробки результатів вимірювань на лабораторних роботах з професійно-орієнтованих дисциплін. Спеціальні вправи та завдання.
Аннотация к работе
Людмила Дубовик, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти Херсонського державного університету Віталій Кострицький, кандидат технічних наук, доцент кафедри готельно-ресторанної справи Херсонського державного університетуВ статье предложена методика формирования у будущих инженеров-педагогов исследовательского умения использовать методы математической статистики при обработке результатов измерений на лабораторных работах по профессионально-ориентированным дисциплинам. У зв’язку із цим актуалізується проблема: які саме дослідницькі вміння майбутнього інженера-педагога мають бути сформовані, який механізм та методика їхнього формування, їхнього розвитку, як такі вміння мають бути органічно введені до структури майбутньої діяльності. Опанасенко, створення умов для формування дослідницьких умінь при вивченні фахових дисциплін є нагальною потребою в процесі підготовки майбутніх фахівців, так як, відповідно до обєктивних та субєктивних факторів вони повинні оволодіти системою професійних знань, умінь та навичок, навчитись використовувати їх як для організації дослідницької діяльності, так і для її здійснення [6]. Структуру діяльності студентів у процесі формування уміння використовувати методи математичної статистики визначено як єдність послідовних компонентів: усвідомлення особистої значущості в набутті вміння; установка на формування уміння; актуалізація знань, які лежать в основі вміння; розкриття змісту вміння як певної сукупності дій і операцій, що його складають, та способів виконання дії; організація практичної діяльності та вправ для опанування вміння; контроль за рівнем сформованості вміння; оцінювання ходу й результату діяльності, що є показником рівня саморозвитку студента. Вже на першому лабораторному занятті з дисципліни "Загальна фізика" знайомимо студентів з елементами теорії похибок. зауважуємо, що наукове пізнання людиною оточуючого світу стало можливим лише завдяки впровадженню вимірювань у практику наукових досліджень. показуємо, що процес вимірювання фізичної величини полягає у знаходженні її числового значення. виміряти фізичну величину означає порівняти її з іншою однорідною фізичною величиною, прийнятою за одиницю (еталон) вимірювання. розкриваємо поняття про прямі і непрямі вимірювання, про істинне і виміряне значення фізичної величини. на конкретних прикладах доводимо, що жодна фізична величина не може бути виміряна абсолютно точно, тому хвим не співпадає з хіет. пояснюємо, що мірою відхилення хвим від хіст є абсолютна похибка вимірювання, а мірою точності вимірювання - відносна похибка.