Формування вмінь розв"язувати прикладні задачі в процесі вивчення математики студентами аграрного університету - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. Формування вмінь розвязувати прикладні задачі в процесі вивчення математики студентами аграрного університетуРоботу виконано в Інституті педагогіки АПН України. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Бурда Михайло Іванович, Академія педагогічних наук України, головний вчений секретар. Захист відбудеться "26" березня 2008 р. о 1400 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.03 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Ці задачі описують реальні виробничі ситуації, а їх розвязання сприяє виробленню вмінь будувати та досліджувати математичні моделі, застосовувати математичні методи для аналізу і прогнозу агрономічних, економічних процесів. Проблемі формування вмінь розвязувати прикладні задачі присвячена значна кількість праць. Крім того, більшість абітурієнтів агрономічних спеціальностей - випускники сільських шкіл, і рівень їх математичної підготовки значно нижчий порівняно з випускниками міських шкіл; вступні іспити на ці спеціальності не повязані з математикою, а тому необхідні ефективні методики навчання математики в аграрних університетах на відповідних факультетах взагалі та формування вмінь розвязувати прикладні задачі зокрема. Для розвязання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні - системний та порівняльний аналіз психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження (уточнення понятійного апарату, змісту вмінь розвязувати прикладні задачі, виділення психолого-педагогічних закономірностей формування вмінь); моделювання педагогічних процесів (розробка вимог до організаційних форм, методів і прийомів формування вмінь студентів розвязувати прикладні задачі, виявлення орієнтовних основ діяльності з розвязання прикладних задач); методи математичної статистики (підтвердження гіпотези дослідження); емпіричні - спостереження за процесом навчання студентів, аналіз їх навчальної діяльності; анкетування, бесіди з викладачами і студентами; систематизація й узагальнення передового досвіду викладачів, методистів (визначення змісту та операційного складу вмінь розвязувати прикладні задачі, принципів побудови системи задач); констатуючий, пошуковий і формуючий експерименти (зясування недоліків традиційного формування вмінь, визначення дидактичних функцій прикладних задач, розробка класифікації прикладних задач, апробація запропонованої методики).У першому розділі "Предмет і теоретичні основи дослідження" визначено роль і місце прикладних задач у системі професійної освіти майбутнього фахівця-аграрія; проаналізовано стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці навчання математики; розкрито психолого-педагогічні засади формування вмінь розвязувати прикладні задачі; виділено групи прикладних задач і відповідні математичні моделі, які лежать в основі розвязання цих груп задач; розглянуто шляхи підвищення ефективності навчання студентів розвязувати прикладні задачі. Уміння розвязувати прикладні задачі формується ефективно, якщо на етапі побудови математичної моделі використовувати допоміжні моделі, здійснювати опору на минулий досвід, набуті знання і способи діяльності. У процесі дослідження зясовано складові вміння розвязувати прикладні задачі (встановлювати вид задачі, аналізувати її умову, переходити до знаково-символьної форми задачі, будувати математичну модель, досліджувати її за допомогою математичного апарату, інтерпретувати й аналізувати отримані математичні результати) та розкрито їх операційний склад. 2) навчально-операційний (виділення групи прикладних задач, при розвязуванні яких необхідно застосовувати спосіб діяльності, що підлягає засвоєнню, осмислення способу розвязання даної групи задач на одній-двох задачах-моделях, виділення операцій, необхідних для розвязування цих задач, складання на основі узагальнених операцій моделі способу діяльності, закріплення); У другому розділі "Методика формування вмінь розвязувати прикладні задачі" уточнено означення прикладної задачі виробничого змісту, зясовано понятійний апарат та структуру прикладних задач; з урахуванням психолого-педагогічних закономірностей формування вмінь запропоновано організаційні форми, методи, прийоми та засоби навчання розвязувати прикладні задачі під час вивчення таких тем курсу: функції однієї змінної, диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння; розроблено систему диференційованих прикладних задач, орієнтовану на використання педагогічних програмних засобів; обґрунтовано результати експериментального дослідження.

Основний зміст дисертації