Входження земель Правобережної України до складу Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст. з точки зору впровадження управлінської системи. Зміни адміністративно-територіального устрою регіону, роль і значення вищих посадовців.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукШандра Валентина Степанівна, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу історії ХІХ - початку ХХ ст. У дисертації комплексно досліджено механізм входження земель Правобережної України до складу Російської імперії наприкінці XVIII - в першій половині ХІХ ст. з точки зору впровадження управлінської системи. Простежуються зміни адміністративно-територіального устрою регіону, зясовується роль і значення вищих посадовців краю (генерал-губернаторів, військових губернаторів та губернаторів) в інкорпораційних процесах, аналізується структура місцевих адміністративних, судових та поліцейцьких органів, розглядаються їх повноваження, визначаються особливості. Висвітлюються відмінності між аналогічними управлінськими інституціями центральних губерній Російської імперії та Правобережної України. Автор рассматривает процесс становления системы управления, раскрывая особенности структуры институтов власти и формирование их кадрового состава на Правобережье Украины, анализируя основные тенденции административной политики российских императоров в этом регионе.У Російській імперії відбувалася реформа управління і формувалася нова система регіональних та місцевих органів влади, тому є сенс розглядати процес створення адміністративних структур на Правобережжі крізь призму процесів уніфікації управлінських форм, хоча центральний російський уряд не бачив можливостей для введення на новоприєднаних територіях у повному обсязі тієї моделі управління, яка вже впроваджувалася і функціонувала в центральних регіонах Російської імперії з 1775 р. Особливості адміністративної інтеграції Правобережжя в Російську імперію та специфіка створення адміністративних інститутів, наступні трансформації цих структур регіону в імперській системі були повязані із завданням зміцнення позицій російської влади в регіоні та забезпечення тут політичної стабільності. Недостатня наукова розробка вказаних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження „Формування владних інституцій Російської імперії на Правобережній Україні (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.)”. Метою дисертаційного дослідження стало всебічне висвітлення історії становлення та розвитку владних інституцій Російської імперії на Правобережній Україні наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст., зясування особливостей їх структури та формування кадрового складу, а також аналіз основних тенденцій адміністративної політики російських імператорів у цьому регіоні. розглянути процес формування територіально-адміністративного устрою земель Правобережної України після їх приєднання до Російської імперії в результаті другого та третього поділів Речі Посполитої; зясувати зміни у адміністративно-територіальному устрої в період правління Павла І; на регіональному матеріалі показати основні напрями діяльності новостворених управлінських структур; дати оцінку підсумкам та результатам реформування органів влади на правобережних землях у період після їх приєднання до Російської імперії і до початку ХІХ ст.;ХХ ст. уряди Російської і Австро-Угорської імперій здійснювали щодо українців колонізаторську політику, постійно намагалися розчинити їх у пануючому етнічному середовищі, позбавити можливості для будь-яких форм національної самоорганізації. Шандри охарактеризовано діяльність генерал-губернаторів, дано оцінку чинників розвитку українських губерній та їх місця і ролі в Російській імперії. Російську історіографію досліджень різних аспектів історії формування, еволюції та діяльності управлінської системи Російської імперії наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст. можна розділити на три основні групи: 1) теоретичні напрацювання істориків та вчених-правознавців дореволюційної Росії; 2) роботи істориків радянського періоду; 3) сучасні дослідження, проведені наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Загалом дореволюційна історіографія склала достатньо обєктивну історико-правову картину виникнення і функціонування інститутів місцевого управління Російської імперії і всієї системи управління на основі багатого фактичного матеріалу, законодавства, документації діловодства і мемуарів. Маніфестами в Російській імперії проголошувалися найбільш важливі події (наприклад, приєднання Правобережжя України до Російської імперії, створення міністерств, рекрутські набори та ін.).