Визначення поняття "виконавська майстерність" та теоретичних аспектів її формування. Залежність ефективності формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування від мотиваційної спрямованості в умовах творчої взаємодії.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Захист відбудеться “8“ лютого 2006 року о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Доведено залежність ефективності формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування від упровадження експериментальної методики, що передбачає органічну єдність емоційного, раціонального, та технічного у виконавстві, активізацію мотиваційної спрямованості майбутніх учителів музики в камерно-оркестрових колективах, становлення індивідуального стилю керівництва оркестровою групою студентів в умовах творчої взаємодії. В исследовании определены принципы формирования исполнительского мастерства студентов в процессе коллективного музицирования, а именно: принцип активизации творческой инициативы будущих учителей музыки на основе самореализации собственной системы ценностей; принцип достижения целостности содержания и формы в исполнительской интерпретации музыкальных произведений; принцип опоры на коллегиальность в решении художественно-творческих проблем оркестрового исполнительства.Аналіз стану фахової підготовки майбутніх учителів музики з позиції змістової конкретики виконавської майстерності, у поєднанні з різноманітністю форм її реалізації, відкриває можливість застосування інноваційних підходів у вирішенні цієї проблеми. У такому ракурсі формування виконавської майстерності актуалізує питання творчої взаємодії вчителя та учня у процесі колективного музикування. Актуальність даної проблеми, її недостатня теоретична й методична розробленість, а також потреби практики зумовили вибір теми дослідження: “Формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування”. Побудований на таких засадах процес колективного музикування уможливлює продуктивний виконавський розвиток кожного студента, сприяє підготовці майбутніх учителів музики до керівництва шкільними оркестровими колективами, активізує становлення виконавської самостійності та індивідуального педагогічного стилю студентів. В основу дослідження покладено гіпотезу: ефективність формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики у процесі колективного музикування зростає завдяки: досягненню органічної єдності емоційного, раціонального та технічного аспектів у сфері творчої виконавської діяльності; орієнтації мотиваційної спрямованості студентів на оволодіння інноваційними технологіями керівництва колективним музикуванням; розвитку виконавської самостійності та індивідуального стилю керівництва колективним музикуванням.У першому розділі “Теоретико-методичні основи формування виконавської майстерності майбутнього вчителя музики” представлений аналіз методологічних ідей та підходів, котрі визначають основні напрями дослідження проблеми; виявлена сутність та специфіка формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування. Сучасні наукові підходи пропонують методологічну основу для вирішення педагогічних проблем, пропонуючи, насамперед, субєкт-субєктні стосунки між викладачем і студентом, орієнтацію на співробітництво, співтворчость, партнерство у творчій взаємодії, синергію результату від роботи в колективі. Впровадження цих принципів у практику оркестрово-методичного навчання студентів вимагало дослідження відповідних педагогічних умов їх реалізації, до яких відносяться: послідовне мотиваційне вдосконалення навчальної діяльності студентів в оркестровому класі; забезпечення творчої взаємодії керівника камерно-оркестрового колективу та його учасників, з одного боку, та взаємодії оркестрантів між собою, з іншого; застосування індивідуального підходу до формування у студентів виконавського стилю та стилю педагогічного керівництва музичним колективом; систематичне залучення майбутніх учителів музики до різних форм концертної діяльності; спонукання студентів до організації колективного музикування школярів. У другому розділі дисертації “Експериментальне дослідження процесу формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування” подано хід констатувального, формувального та контрольних експериментів, проведених у ході дослідно-експериментальної роботи в навчальному камерно-оркестровому колективі на різних етапах фахової підготовки студентів; обґрунтовано форми, методи та етапи підготовки майбутніх учителів до колективного музикування.