Формування в учнів 5-11 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності - Автореферат

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯЗахист відбудеться “27” вересня 2005 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.454.01. в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. У роботі розкрито зміст поняття “активна трудова позиція”, проведено структурно-компонентний аналіз, виявлено показники сформованості цієї якості та визначено її рівні в учнів 5-11 класів. Теоретично обґрунтовано умови підвищення ефективності процесу формування активної трудової позиції в учнів, розроблено і експериментально перевірено особистісно орієнтовану педагогічну модель формування активної трудової позиції в учнів 5-11 класів у процесі організації позаурочної предметно-перетворювальної діяльності. Встановлено, що формування активної трудової позиції в учнів забезпечується у процесі застосування проектної технології та технології колективних творчих справ. Виявлено основні чинники, що впливають на формування в учнів активної трудової позиції (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, нахили, вибір майбутньої професії).Тому процес як урочної, так і позаурочної предметно-перетворювальної діяльності в школі має передбачати не тільки формування в учнів глибоких знань, трудових умінь і навичок, а й формування активної трудової позиції щодо реалізації особистих інтересів та інтересів суспільства. Більшість вчителів не знайомі з характеристикою цієї якості, не мають теоретичної підготовки та методичного забезпечення для організації і створення необхідних умов для формування активної трудової позиції в учнів у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності. Дані констатуючого етапу експерименту свідчать про наявність необхідного виховного й розвиваючого потенціалу різних видів позаурочної предметно-перетворювальної діяльності для формування активної трудової позиції в учнів. Отже, актуальність проблеми, недостатність її опрацювання в теорії і методиці виховання, потреби сучасної загальноосвітньої школи зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: ”Формування в учнів 5-11 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності”. Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування в учнів 5-11 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності.У першому розділі “Формування в учнів активної трудової позиції як соціально-педагогічна проблема” зосереджено увагу на аналізі наукової та методичної літератури з проблеми формування активної трудової позиції в учнів у процесі організації предметно-перетворювальної діяльності, а саме: досліджено наявні підходи до розуміння понять “активність”, “позиція”, “життєва позиція”, “активна життєва позиція”, “трудова активність”, “активна трудова позиція”; розглянуто основні чинники, що впливають на формування в учнів активної трудової позиції (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, нахили, вибір майбутньої професії); проаналізовано стан проблеми у позаурочній роботі загальноосвітніх шкіл. Провідним індикатором сформованості активної трудової позиції учнів нами у дослідженні приймається їхня трудова активність як стійке особистісне утворення динамічного характеру, що є не окремою рисою особистості, а її інтегральною якістю, що складається з комплексу емоційних, інтелектуальних, характерологічних властивостей і якостей, які проявляються у вільній, свідомій, ініціативній, предметно-перетворювальній діяльності. У дослідженні розкриваються основні компоненти трудової активності: афективний - включає емоційно-почуттєве ставлення до праці, емоційне задоволення від праці та її результатів; когнітивний - включає знання трудового процесу, його ресурсного забезпечення, наявність необхідних знань, культури праці, норм і правил поведінки під час виконання роботи; аксіологічний - інтерес і потреба в діяльності, оцінка свого ставлення до праці, місця у суспільній діяльності, система ціннісних орієнтацій особистості, її соціальні установки та праксіологічний компонент - рівень готовності до творчої трудової діяльності, наявність досвіду в праці, ступінь сформованості трудових умінь і навичок, самостійність. У другому розділі “Особистісно орієнтована технологія виховання в учнів 5-11 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності” розкриваються педагогічна модель організації позаурочної предметно-перетворювальної діяльності, технологія формування в учнів 5-11 класів активної трудової позиції, викладено результати формуючого експерименту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ