Формування уявлень про музичний образ у дітей 6-7 років на основі інтеграції виражальних заходів музичного і образотворчого мистецтв - Дипломная работа

Міністерство освіти і наукиСаме перед вчителем музики в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань. Учитель має розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань. Поняття "сприйняття музики" здебільшого використовується у працях психології, воно відображає ситуацію, коли сприйняття охоплює музику лише як предметний матеріальний процес, як специфічний обєкт впливу на людину. Поняття "музичне сприйняття" означає спрямування сприйняття на "осягнення й осмислення тих значень, якими володіє музика як мистецтво, особлива форма відображення дійсності, як естетичний художній феномен". Музичне сприйняття, у звязку зі специфікою обєкта сприйняття - музики, поняття значно ширше, ніж безпосереднє почуттєве відображення дійсності, бо відбувається водночас у формі почуттів, сприймань, уявлень, абстрактного мислення.Саме музика, на мою думку, може стати емоційно-оцінним стрижнем, що дозволяє формувати у дитини естетичне сприйняття інших видів мистецтва та навколишнього світу, розвивати образне мислення і уяву, естетичну свідомість . "Все, що підлягає засвоєнню, має бути розподілене відповідно до ступенів віку так, щоб пропонувалося для вивчення лише те доступне сприйняттю в кожному віці" (Я.А. Кожний вік має свої характерні психофізіологічні особливості, тобто резерви розвитку, виявлення та ефективне використання яких призводить до розкриття творчого потенціалу учня. Велике значення для навченості школяра має мислення. У дітей перших-третіх класів домінує наочно-діюче і наочно-образне мислення, у той час як учні четвертих-шостих класів спираються на словесно-логічне та образне мислення, причому однаково успішно вирішують завдання в усіх трьох планах: практичному, образному й словесно-логічному (вербальному).Вікові особливості сприймання музики молодшими школярами визначаються передусім обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного і сприймання. Головний компонент музичного сприймання - співтворчість - виявляється на рівні безпосередньої, емоційної чутливості до музики. Як відомо, людина по-різному сприймає мистецтво: графіку, живопис, скульптуру та інші візуальні мистецтва - зором, а музику - зрозуміло, через слух. Проте здавна помічено, що інколи вплив музики може викликати певні зорові відчуття, які збагачують слухове сприйняття, і навпаки - картина інколи «звучить», як музика, а архітектуру взагалі називають «музикою, застиглою у камені». Невеликий практичний досвід композитора щодо вивчення взаємозвязків між музикою і світлом через сприйняття музичних звуків і розмаїття світлотіньових відтінків кольорових зображень на картинах художників привертає увагу насамперед тим, що зіставлення музичного й образотворчого мистецтв відбувалося не на поверхневому - сюжетно-тематичному рівні, а в плані психофізіологічної природи цього явища, емоційно-естетичного впливу на учнів мистецьких засобів.Учителю доводиться постійно вирішувати нові завдання, регулювати процес спілкування, стимулювати участь у ньому учнів, співвідносити ситуації спілкування зі змістом роботи. Він зявляється тоді, коли діти емоційно захоплені музикою, прагнуть глибше пізнати музичний твір. Здатність сформулювати запитання так, щоб учень його зрозумів і активно на нього реагував, є виявом знання вчителем логіки, змісту й особливостей музичної діяльності учнів. Асафєва: "Які б методи не були знайдені, завоювати достойне музики місце у шкільному вихованні й освіті можуть тільки самі педагоги, якщо вироблять у собі достатньою мірою чутливе усвідомлення того, що музики важко навчити шляхом формальних уроків і до того ж навчити всіх. Шляхом навмисної зміни будь-якого елемента музичної мови показуємо їм, якою стає музика, якщо цей елемент використаний інакше, коли б музика була не голосна, а тиха, не повільна, а швидка тощо.У цій роботі було досліджено формування уявлень про музичний образ у дітей 6-7 років на основі інтеграції виражальних заходів музичного і образотворчого мистецтва. Розглянуто сутність музичного та образотворчого мистецтв у формуванні уявлень про музичний образ у дітей 6-7 років. Теоретичне узагальнення наукових праць з питань досліджуваної проблеми, аналіз понять «сприймання», «музичне сприймання», «структура музичного сприймання» в психологічному, мистецтвознавчому, соціологічному та музично-педагогічному аспектах надало можливість визначити музичне сприймання молодших школярів як здатність розуміти і емоційно переживати музичні образи як художню єдність, як художньо-образне відбиття дійсності та вирізнити три основні складові структури музичного сприймання молодших школярів: первинне ознайомлення з музичною інформацією, її перцептивне сприймання; Вивчено вікові особливості сприймання музики молодших школярів.

План музичний мистецтво школяр педагогічний

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування уявлень про музичний образ у дітей 6-7 років на основі інтеграції виражальних заходів музичного і образотворчого мистецтва

1.1 Психологічно-педагогічні засади формування художньо-творчого уявлення дітей 6-7 років на уроках музичного мистецтва

1.2 Вікові особливості сприймання музики молодших школярів

1.3 Сутність музичного та образотворчого мистецтв у формуванні уявлень про музичний образ в дітей 6-7 років

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Методика формування уявлень про музичний образ у дітей 6-7 років на основі інтеграції виражальних заходів музичного і образотворчого мистецтва

2.1 Методи і прийоми формування уявлень про музичний образ в дітей 6-7 років

2.2 Урок музики

Висновки до другого розділу

Загальні висновки

Список використаної літератури