Сучасні підходи до математичного розвитку дошкільників. Мислення як основа навчання математиці. Значення дидактичного матеріалу при формуванні елементарних математичних уявлень. Виявлення особливостей навичок у кількісної та порядкової лічбі дітей.
Аннотация к работе
Формування уявлень про число у дітей дошкільного вікуСьогодні система дошкільного та шкільного навчання, повинна давати дітям не лише знання, а і сприяти розвитку творчого мислення й інтелектуальних здібностей дитини. Дітей треба навчити самостійно і нестандартно міркувати, грамотно обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення, не боячись задач з багатьма варіантами розвязку. У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети й обєкти, розрізняють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують з множинами, будують висновки, у процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші. У сучасних зарубіжних дослідженнях з розвитку математичних умінь у дітей (М.Фідлер, Е.Дум, Р.Грін, В.Лакіон, Т.Мідліна) увага зосереджується на тому, що для оптимізації загального розвитку дошкільнят треба розвивати, як логічні, так і математичні операції. Логічним операціям відводиться досить окреме місце: дітям пропонують побудувати ряд величин, класифікувати геометричні фігури за величиною, формою тощо.Прагнення до удаваної «строгості» викладу, невміння показати значення математики в житті сучасного суспільства часто породжувало в дітей погляд на математику, як на суху, малоцікаву науку. Ці зміни, безумовно, сприятливо відбилися на зацікавленості учнів, тому що наближені обчислення, робота з рахунками і логарифмічною лінійкою, рішення виробничих задач і т.д. урізноманітнили зміст шкільної математики і створили умови, при яких учням було легко зрозуміти значення математики в житті, що має величезне значення для виховання інтересу до цього предмету. Тому не можна допустити, щоб школярі негативно відносилися до математики, навпаки, кожен учитель повинний ставити перед собою задачу зацікавлення математикою всіх учнів або у всякому разі домагатися такого відношення до неї, щоб вона не була перешкодою при виборі професії [13]. Додаючи особливе значення пізнавальному інтересу, психологи вказують на те, що під цим інтересом розуміється, як інтерес до змісту, так і до процесу оволодіння знаннями. Так як основою при навчанні математиці являється мислення та зацікавленість дитини, то нам треба розглянути мислення як психічний процес.Після того, як діти засвоїли правила нової гри, її ставлять до центру грамоти й математики, і де діти можуть її взяти, коли їм забажається. У центрі маніпулятивних ігор діти люблять гратися із мозаїкою, виконуючи завдання вихователя або завдання один одного. При оцінюванні знань дітей враховувалось не лише правильність виконання завдання, а й дотримання ними основних правил лічби: для початку кількісної лічби використовувати числівник «один»; узгодження числівника з іменником у роді, числі та відмінку; назву предмету говорити лише після першого та останнього; вміти користуватись розгорнутою лічбою; рахувати можна у будь-якому напрямку, але при цьому не пропускати предмети; лічити можна як кількісними, так і порядковими числівниками. Коли дівчинці у другому завданні запропонували навпаки до цифри дібрати картку із необхідним числом предметів, вона погодилась і завзято почала виконувати завдання. До низького рівня ми віднесли дітей, які під час виконання завдань стикалися зі значними труднощами, не виконували завдання до кінця, порушували правила лічби.На сьогодні існує багато досліджень з формування у дітей елементарних математичних уявлень, але не завжди при цьому приділялось достатньо уваги використанню у цьому процесі дидактичному матеріалу. Дидактичні засоби навчання є одним із компонентів у тріаді «слово-образ-дія», який виконує такі функції: реалізовує принцип наочності; робить зрозумілими недоступні для дітей абстрактні поняття; дозволяє вихователю керувати діяльністю дітей та ін. Для підвищення рівня уявлень дітей про кількісну та порядкову лічбу треба проводити цілеспрямовану роботу на заняттях різного типу (тематичні, комплексні, інтегровані) з використанням різноманітного матеріалу, дібраного за такими умовами: рівень знань дітей з даної теми (чим більше знань, тим простіша наочність); настрій дітей; в можливості вихователя.