Критерії, показники та рівні сформованості у студентів вмінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва. Результативність запропонованої методики формування умінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва майбутніх учителів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВАДисертацією є рукопис: Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені Національний педагогічний університет імені М.П. Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться 13 жовтня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601,м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Окреслене зумовлює необхідність розробки методичного забезпечення підготовки студентів у руслі набуття ними фахової компетентності, питомою складовою якої вбачаються вміння художньо-образного аналізу. Сформованість таких умінь дозволяє охоплювати й відкривати нові формотворчі грані образності пластичних структур, семантики, колористики, ритмо-метричних характеристик, сакральних свобод у мистецтві і в декоративному, як питомій його складовій. Специфіка роботи майбутнього вчителя образотворчого мистецтва передбачає володіння багатьма спеціальними уміннями, серед яких вміння художньо-образного аналізу (надалі ХОА) творів декоративного мистецтва мають забезпечувати його художньо-аналітичну діяльність, яка уможливлює залучення учнів до цінностей різних його видів з опануванням ними змісту художнього образу в творі, цілісності його духовного й естетичного ефектів. Розвязання окреслених суперечностей актуалізує теоретичне обґрунтування якісно нових підходів до змісту й організаційного та методичного забезпечення образотворчої освіти студентів, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження - “Формування вмінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва у студентів вищих педагогічних навчальних закладів”. Мета дослідження полягає у розробленні й теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці методичного й організаційного забезпечення формування вмінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі навчання образотворчого мистецтва.У першому розділі - „Теоретичні основи формування умінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва у студентів” - подано результати аналізу філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, методичної літератури з проблеми дослідження й наукове обґрунтування вмінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва у майбутнього вчителя образотворчого фаху, виходячи із сукупності його мистецьких знань, практичних творчих умінь, художньо-педагогічних позицій та ціннісних орієнтацій, що уможливлюють самореалізацію особистості у фаховій діяльності. Тому проблема їх формування у студентів для освоєння ними все більшого спектру знань про художній образ як твірну основу декоративного мистецтва вимагає розгляду змістових, структурних, методичних, технологічних основ процесу опанування мовою мистецтва. В.Бутенка, використання для цього різних аспектів механізму художнього сприймання, окреслених у дослідженнях Р.Арнхейма, А.Бакушинського, А.Моля, П.Якобсона і теорії розуміння художніх творів О.Брудного, Г.Костюка, Н.Левітова, Н.Менчинської, В.Шкловського дозволило виявити потребу і можливість включення у фаховий апарат майбутнього вчителя образотворчого мистецтва саме вмінь ХОА як способу розуміння й осягнення творів декоративного мистецтва. Слід враховувати, що структура процесу художньо-образного аналізу включає два характерних для художньої діяльності аспекти - духовний (на основі візуального мислення вибудовування власного варіанта бачення художнього образу твору) та практичний (реалізація, вербальна трансляція його інтерпретованого змісту). Системний рівень сформованості умінь художньо-образного аналізу студентів має характеристики: яскраво вираженої потреби у творчій діяльності й досягненні вагомих результатів її матеріалізованого втілення, піднесеності почуттів, обізнаності галузей декоративного мистецтва; наявності широкого спектру оцінних суджень, здатності до евристичного пошуку нового; вигадливості й пластичності образного мислення, яскравості виразу естетичних вражень, наполегливості у прояві персонального бачення і обґрунтування власних дій, здатності до застосування герменевтичних прийомів висловлювання, розвиненістю фантазії й уяви.У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми формування вмінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва в майбутніх учителів образотворчого профілю у вищому навчальному закладі, що полягає у визначенні методологічних основ, педагогічних умов, розробці й апробації моделі та організаційного забезпечення навчального процесу.