Аналіз політичної діяльності Б. Хмельницького в кінці 1648 - першій половині 1649 рр. Клопотання перед царем про надання Україні воєнної допомоги проти Речі Посполитої й прийняття Війська Запорозького. Формування адміністративно-територіального устрою.
Аннотация к работе
Формування української державиМужиловський повідомив у Москві співрозмовникам, що тепер Україна "стала вже їх козацька земля, а не польська і не литовська" і козаки "будуть далі наступати в польські землі.., щоб їм всі ті місця, де живуть люди православної християнської віри, від поляків визволити, щоб люди православної віри були вільні, а полякам щоб до цих міст не було діла". Ще до початку переговорів у Переяславі польські комісари отримали інформацію, що гетьман "величається князем Русі та Молдавії..." А повертаючись після них до Польщі, вони 8 березня 1649 р. в листі до короля підкреслювали: "... ми застали Хмельницького, який так значно перемінився і через дії іноземних [правителів], і через самого себе, що йому вже не про козацтво [йдеться], тільки про володаря й князя руських провінцій, як він наказав звертатися до нього, хоч і скрито". Кисіля до нього Петронія Ласка, котрий у травні-червні побував у козацькій Україні, "в тих краях і церквах не має короля і не чути про іншу владу, окрім гетьмана з Військом Запорозьким". Сталися істотні зміни в соціальній структурі суспільства: було ліквідовано стан великих і середніх світських землевласників; різко скоротилася чисельність дрібної шляхти, але зросла її політична вага у державі; керівна роль у житті суспільства перейшла до козацької старшини; поліпшилося становище селянства; зміцнився статус православного духівництва; провідну роль у житті міст стали відігравати українці; пришвидшилося становлення нової еліти суспільства. В договорі 1654 р. з Московією фіксується принципове положення про послушенство як форму соціального визиску селян (скласти 60-тисячний реєстр і визначити, "хто буде козак чи мужик"); у схваленому російським урядом українському проекті договору констатувалося положення: ми самі розглянемо, "хто козак той у вільності козацькій жити буде, а хто простий, той стане повинність за звичаєм його царській величності віддавати, по-давньому".