Основні критерії сформованості вмінь професійного самовиховання майбутніх педагогів для забезпечення їх рівневої характеристики. Розвиток навичок фахового самостійного навчання студента в умовах навчально-виховного процесу вищого педагогічного закладу.
Аннотация к работе
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Гладюк Тетяна Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри природничих і математичних дисциплін початкового навчання, м. кандидат педагогічних наук Сеньовська Надія Леонідівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, асистент кафедри педагогіки. Захист відбудеться 24 вересня 2010 р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.03 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Розвязання досліджуваної проблеми потребує такої організації навчально - виховного процесу у вищому педагогічному навчальному закладі, яка спрямована на розвиток здатності до професійного самовиховання як фактора досягнення професійної підготовленості майбутнього вчителя до педагогічної діяльності. А це передбачає виявлення, вивчення і вдосконалення індивідуальних можливостей студентів, озброєння їх системою знань та вмінь професійного самовиховання. Недостатня теоретична розробка та важливе практичне значення проблеми професійного самовиховання педагогів, необхідність розвязання зазначених суперечностей і зумовили вибір теми дослідження: «Формування у майбутніх учителів умінь професійного самовиховання». У процесі дослідження виходили з такої гіпотези: процес професійного самовиховання у студентів буде ефективним за умови впровадження в практику їх професійної підготовки технології формування вмінь професійного самовиховання, яка передбачає діагностику рівня їх сформованості, формування ціннісного ставлення до професійного самовиховання; інформаційно-технологічне забезпечення процесу формування вмінь професійного самовиховання. Для розвязання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: а) теоретичні: теоретичний аналіз філософських, педагогічних і психологічних джерел за темою дослідження з метою їх систематизації й узагальнення; системний і функціональний метод дослідження стану, характеру, особливостей процесу формування вмінь професійного самовиховання для виявлення шляхів подальшого його вдосконалення; порівняльний метод для обробки експериментальних даних; теоретичне моделювання дало можливість розробити модель формування вмінь професійного самовиховання вчителя в умовах вищого навчального закладу;У першому розділі «Професійне самовиховання майбутнього вчителя як педагогічна проблема» - проаналізовано результати висвітлення проблеми в науковій літературі, охарактеризовано професійне самовиховання студентів у контексті проблеми вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя, визначено сутність та розкрито особливості професійного самовиховання майбутнього педагога. Структуру вмінь професійного самовиховання представлено як синтез чотирьох взаємозвязаних компонентів - когнітивно-оцінювального (самодослідницькі і самооцінні вміння, знання з професійного самовиховання, мисленнєві якості), мотиваційно-цільового (усвідомлення необхідності самовдосконалення, вміння цілетворення); операційно-діяльнісного (здійснення свідомої діяльності, спрямованої на зміну, вдосконалення своєї особистості, орієнтація на формування нових необхідних якостей особистості, розвиток знань, умінь, здібностей відповідно до вимог майбутньої педагогічної професії; вміння планування, вибору методів та засобів самовиховання, прогнозування подальшої діяльності); контрольно-регулюючого (самоконтроль і самооцінка власної діяльності, здійснення самокорекції, саморегуляції). При цьому зазвичай домінує одна: або рефлексивно-аксіологічна (усвідомлення вимог до особистості та діяльності вчителя, усвідомлення власних позитивних якостей та недоліків, рівня знань, умінь, здібностей до педагогічної діяльності); або спонукальна (усвідомлення потреби, мотиву до професійного самовиховання, власних почуттів та необхідності їх контролю; розвиток уміння визначати мету та засоби її реалізації); або організаційна (розвиток уміння планувати і прогнозувати професійне самовиховання, моделювати умови, вибирати засоби і способи дій); або регулятивна (розвиток уміння керувати, контролювати, оцінювати, коригувати самовиховну діяльність).