Теоретичне обґрунтування шляхів оновлення технічного аспекту змісту трудового навчання школярів. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування в учнів цілісної системи технічних понять на заняттях. Методи математичної статистики.
Аннотация к работе
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Гусєв Віктор Іванович, Бердянський державний педагогічний університет, завідувач кафедри професійної педагогіки та методики трудового навчання. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, ректор Інституту природничо-математичної та технологічної освіти; трудовий навчання математичний кандидат педагогічних наук, доцент Юрженко Володимир Васильович, Інститут педагогіки АПН України, докторант. Захист відбудеться 13 березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.В Україні, яка прагне до входження у європейський освітній простір, гостро постає проблема підготовки підростаючого покоління до життя і праці в умовах сучасного високотехнологічного та інформаційно насиченого суспільства. Важливе значення для політехнічної освіти, зокрема озброєння в теорії й на практиці загальними науковими принципами сучасного виробництва, має формування в учнів основної школи технічних понять на уроках трудового навчання. Питання вдосконалення процесу формування в учнів знань, умінь і навичок оперувати технічними поняттями розглядалися в дослідженнях: А. Розуміння учнями технічних понять на уроках трудового навчання переважно визначається тим, наскільки вчитель володіє знаннями щодо особливостей процесу засвоєння учнями відповідного матеріалу, труднощів, які виникають під час оволодіння цими поняттями й умов, що сприяють кращому засвоєнню. Аналіз чинних навчальних програм з трудового навчання, досвід практичної роботи свідчать про відсутність цілісної системи технічних понять в учнів основної школи, внаслідок чого формуються розрізнені знання, що суперечить головній меті трудової підготовки підростаючого покоління - становленню технічно і технологічно освіченої особистості.У першому розділі “Теоретичні засади формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи” висвітлено стан досліджуваної проблеми, розкрито характерні особливості, зміст і структуру феномену “технічне поняття”. Технічні поняття, таким чином, служать своєрідним містком між законами природничо-математичних наук, що виражають загальні закони природи та техніки, і законами більш конкретного, прикладного значення. Це предмет праці, тобто те, на що спрямовано дію техніки; технологія - спосіб перетворення предмета праці на її продукт, який реалізується лише за наявності техніки, на вістрі робочого органу машини; праці людини як активуючого начала всього продуктивного процесу; організації всього процесу, а в ньому - й техніки у просторі та часі; економіки - підсумкового, прикінцевого показника сенсу й користі існування всього процесу й техніки в ньому. У другому розділі “Методика формування цілісної системи технічних понять в учнів на уроках трудового навчання” проаналізовано, визначено й експериментально перевірено методику формування цілісної системи технічних понять в учнів на уроках трудового навчання. Усова зазначила сім етапів формування понять у процесі навчання: первинне ознайомлення з поняттям і виокремлення його суттєвих ознак, уточнення ознак поняття, диференціювання поняття, встановлення звязків і відношень означеного поняття з іншими, класифікація понять, конкретизація понять та їх застосування.Доведено, що серед багатьох проявів науково-технічного прогресу і його впливів на суспільство найважливішими є розширення розуміння предмету технічного знання з техніки як такої на процес трудової продуктивної діяльності як системне соціоприродне явище. Відповідно до трудової продуктивної практики, технічні знання, що відбивають обєкт технічного знання, також мають соціоприродничу сутність, а це вимагає нового комплексного підходу до їх розгляду, особливістю якого є поєднання у ньому історичного, логічного аналізу, системного підходу й погляду з позицій принципу політехнізму. Нами встановлено, що розвинена система обєкта (предмета) технічного знання утворена з допомогою таких складових: матеріалу (або предмета праці); техніки (або засобів праці); технології (або процесів перетворення предмету праці в її продукт); трудових дій (або власне праці). Усі зазначені елементи, утворюючи між собою стійкі сутнісні звязки, складають цілісну систему означеного процесу, а знання про нього - таку ж цілісну систему технічного знання.