Регіональні чинники функціонування територіально-рекреаційної системи лікувального типу. Методики ландшафтно-рекреаційного зонування території та оцінки кліматичних та бальнеологічних ресурсів. Управління і розвиток природного потенціалу Трускавця.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаНауковий керівник: доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України Шищенко Петро Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії кандидат географічних наук, доцент Кілінська Клавдія Йосипівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування. Захист відбудеться 29 жовтня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.В Україна є ряд суспільних проблем: 1) незадовільний життєвий рівень, 2) оздоровлення населення, 3) погіршення демографічної ситуації - в структурі населення скорочується питома вага молодих вікових груп і в той же час збільшується питома вага людей старших вікових груп. З огляду на вищенаведене особливої актуальності в контексті як загальнонаціональної, так і регіональної політики набуває формування і функціонування рекреаційних районів (територіально-рекреаційних систем (ТРС) лікувального типу), роль яких зростає в звязку з поглибленням суспільного поділу праці, розширенням повноважень органів місцевого самоврядування, ефективного використання природно-ресурсного потенціалу, а саме бальнеологічних ресурсів, враховуючи їх локалізоване зосередження. Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання: розкрити сутність територіально-рекреаційної системи лікувального типу як обєкту дослідження конструктивної географії; деталізувати методику ландшафтно-рекреаційного зонування території; узагальнити методику оцінки кліматичних та бальнеологічних ресурсів ТРС лікувального типу;У першому розділі “теоретико-методологічні засади дослідження територіально-рекреаційних систем” розглянуто та доповнено сутність територіально-рекреаційної системи (ТРС) як обєкту дослідження рекреаційної та конструктивної географії; сформульовано наукові підходи до класифікації ТРС; розглянуто типологію та чинники формування ТРС лікувального типу та проаналізовано геоекологічні принципи проектування ТРС лікувального типу. Враховуючи обмеженість природних лікувальних ресурсів та локалізоване їх поширення (бальнеологічних ресурсів) важливим моментом при проектуванні ТРС лікувального типу є врахування геоекологічних принципів: дотримання повсюдності проведення природоохоронних заходів, комплексність освоєння території тощо. Саме з цієї ціллю потрібно проводити медико-географічне зонування території з встановленням ареалів (зон і округів) санітарної охорони з відповідними режимами використання території. Таким чином, щоб дотриматися комплексного підходу при оцінці, її доцільно проводити в два етапи: 1) оцінку природних рекреаційних умов та 2) оцінку природних рекреаційних ресурсів, сприятливих для розвитку рекреаційного району відповідної спеціалізації. Ключовим моментом оцінки бальнеологічних ресурсів є визначення їх природного потенціалу, який пропонується вираховувати за наступною формулою: , (1) де Р - природний потенціал бальнеологічних ресурсів (ППБР) курорту, осіб/рік;Основою “існування” ТРС є наявність природної складової (природних рекреаційних ресурсів) і, враховуючи їх вичерпність та обмеженість, деградацію під впливом рекреаційної діяльності провідне місце в дослідженні потрібно відводити саме природно-територіальній підсистемі. Таким чином, оцінку чинників формування ТРС пропонується проводити в два етапи: оцінка природних рекреаційних умов та аналіз рекреаційних ресурсів конкретної території. Оцінку природних рекреаційних умов пропонується визначати за наявністю провідних природних рекреаційних ресурсів (джерел мінеральних вод та родовищ, грязей, кліматичних умов, рельєфу, вод, наявністю лісів, природних памяток). Оцінка ж природних рекреаційних ресурсів зводиться до аналізу географічних характеристик рекреаційних районів і проведення оцінки природних лікувальних рекреаційних ресурсів (погодно-кліматичних умов, бальнеологічних ресурсів, ландшафтів) які сприяють розвитку конкретного виду рекреаційної діяльності. При цьому використовуються як кількісні (дебіт - затверджені запаси м3 на добу, кількість джерел мінеральної води, ступінь мінералізації, температура, концентрація водневих іонів, органічних речовин тощо), так і якісні (унікальний хімічний склад, сприятливість для лікування тих чи інших захворювань, запах, смак тощо) показники.