Розробка методичних засад формування та використання трудового потенціалу регіональної системи. Комплексна оцінка його природи та впливу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону. Обґрунтування пріоритетів регіонального управління.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Петрова Ірина Леонідівна, Київський університет економіки та права “Крок ”Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Новіков Валерій Миколайович, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу соціальної інфраструктури кандидат економічних наук, доцент Мельничук Дмитро Петрович, Житомирський державний технологічний університет, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, М.Проблеми руйнування трудового потенціалу накопичуються та загострюються через низький рівень життя, безробіття, неадаптованість людей та виробництва до ефективного функціонування в ринкових умовах, поширеність невідповідності професійної освіти потребам економіки, погіршення стану здоровя тощо. Наукові доробки вчених-економістів стосуються розкриття сутності трудового потенціалу, його основних характеристик та компонентів, шляхів їх якісного формування та ефективного використання в процесі трудової діяльності. Проте залишаються недостатньо дослідженими проблеми узгодження процесів формування якісних характеристик трудового потенціалу та їх ефективного використання на регіональному рівні з метою забезпечення економічного зростання на базі інноваційного розвитку, підвищення рівня життя населення регіонів і країни в цілому. Дисертація є результатом досліджень, які проводились у відповідності до науково-дослідної теми Хмельницького національного університету “Дослідження впливу інституційних змін в економіці на функціонування регіонального ринку праці” (державний реєстраційний номер 0106U012158), в рамках якої дисертанткою особисто досліджено процеси формування та використання трудового потенціалу регіону як основи функціонування регіонального ринку праці, виявлено тенденції та суперечності розвитку трудового потенціалу в контексті концепції людського розвитку (державний обліковий номер звіту з НДР 0207U008749); а також науково-дослідної теми “Проблеми забезпечення збалансованого розвитку трудового потенціалу за умов структурної модернізації економіки” (державний реєстраційний номер 0107U010024), де автором особисто оцінено вплив якісних характеристик трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону, обґрунтовано необхідність забезпечення екологічних засад розвитку трудового потенціалу регіону. трудовий потенціал інноваційний економічний Для вирішення поставлених завдань було використано методи системного аналізу, абстракції та аналогії - для поглиблення розуміння сутності трудового потенціалу та його значення в системі соціально-економічних категорій; економіко-статистичний метод - для аналізу стану трудового потенціалу, умов його відтворення та рівня використання; факторний аналіз - для оцінки впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону; прогнозування - для визначення перспектив соціального, економічного та інноваційного розвитку залежно від стану якісних характеристик трудового потенціалу та рівня їх використання.Перший розділ “Теоретичні основи формування та використання трудового потенціалу регіону” присвячений розгляду основних наукових підходів до визначення категорії “трудовий потенціал”, визначенню його структурних елементів, факторів, що впливають на його розвиток та відтворення. У процесі зясування соціально-економічної сутності трудового потенціалу виявлено різні наукові напрями його інтерпретації, зокрема ресурсний, політекономічний, демографічний, соціальний, інтегральний, на основі узагальнення яких автор пропонує трактувати категорію “трудовий потенціал” з позицій соціально-екологічного підходу. У межах одного регіону якісна неоднорідність проявляється: по-перше, у відмінностях між якістю трудового потенціалу міського і сільського населення через наявність різкої диференціації у рівнях їх життя, а відтак, різних рівнях доступу до освітніх послуг, послуг у сфері охорони здоровя, культурного розвитку тощо; по-друге, у відмінностях між якістю трудового потенціалу різних соціально-професійних груп населення (сегментами зайнятості), оскільки доходи таких груп населення, як, наприклад, освітян та медиків, сьогодні істотно відстають від доходів працівників дефіцитних професій і не можуть забезпечувати нормального відтворення трудового потенціалу.