Особливості, тенденції та основні принципи формування конкурентоспроможності фермерських господарств. Місце фермерських господарств у агропромисловому виробництві регіону. Основні напрями підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств.
Аннотация к работе
Дніпропетровський державний аграрний університет АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна Херсонський державний агарний університет, проректор з міжнародних звязків, завідувач кафедри обліку і аудиту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Сахацький Микола Павлович, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу; кандидат економічних наук, доцент Іртищева Інна Олександрівна, Миколаївська філія Європейського університету, завідувач кафедри економіки і підприємництва. Захист відбудеться 30 жовтня 2009 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м.Фермерські господарства займають важливе місце в аграрній економіці України як поширена організаційно-правова форма виробничої діяльності, важлива група товаровиробників продовольства, основа формування середнього класу на селі, підвищення рівня та якості життя сільських жителів, забезпечення зайнятості. Тому проблеми їх фінансово-економічної стійкості, конкурентоспроможності, ефективного розвитку займають важливе місце в сучасних економічних дослідженнях та практиці господарювання. Повною мірою це стосується фермерських господарств Херсонської області. Певну специфіку має й конкурентне середовище фермерських господарств (наявність значної кількості великотоварних підприємств, близькість гуртових ринків, велика землезабезпеченість населення, недостатня людність сільських населених пунктів, недостатнє водозабезпечення). Дослідження даної проблеми проводились на основі використання та обробки масових статистичних даних з використанням наступних методів: економіко-статистичного - при визначенні конкурентоспроможності фермерських господарств; абстрактно-логічного - при формуванні теоретичних узагальнень, закономірностей та принципів управління конкурентоспроможністю; економіко-математичного - для розробки раціональної структури та напрямів діяльності; графічного - для визначення структурних змін у розвитку фермерських господарств; монографічного - для вивчення функціонування фермерських господарств при виявленні ефективних засобів забезпечення конкурентоспроможності; розрахунково-конструктивного - при визначенні окремих перспективних параметрів розвитку фермерських господарств.У розумінні дисертанта, для фермерського господарства конкурентоспроможність - це спроможність обєкта витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними обєктами в умовах конкретного ринку. Порівняння між собою фермерських господарств як у масштабах регіону, як і в масштабі країни дозволяє виявити рівень їх конкурентоспроможності. Важливими є фактори, що формують високу конкурентоспроможність фермерських господарств на підставі конкурентних переваг: переваги його товару над товарами конкурентів; нижчі витрати і, відповідно, ціни; переваги над конкурентами щодо рівня управління маркетингом - швидкість реагування на зміни попиту, вихід на ринок з новим товаром і доставка споживачеві. Для ефективного використання системи факторів забезпечення конкурентоспроможності фермерські господарства повинні функціонувати, на основі врахування наступних принципів: господарствам всіх організаційно-правових форм із різною формою власності повинні створюватися рівні економічні умови відтворення; система економічних відносин фермерських господарств повинна зацікавлювати працівника в збільшенні власності членів фермерського господарства, а не викликати відразу до неї; основою довгострокового успіху в господарській і комерційній діяльності є встановлення між членами фермерського господарства і їхніх партнерів довіри й довгострокового інтересу; варто розвивати співробітництво з іншими підприємствами й організаціями, фізичними особами; оптимальна частина доходів фермерського господарства повинна інвестуватися й використовуватися для його розвитку; фермерські господарства повинні прагнути до того, щоб постійні його члени й тимчасово залучені працівники на постійній основі були зацікавлені в кінцевих результатах виробництва. Запропоновані основні методичні засади оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств: використання індикативного методу, ієрархій, різниць, рангів, балів), конкурентних переваг, конкурентного статусу, які дозволяють описати стан обєкта, що досліджується, за допомогою усередненого індексу відповідних характеристик, оцінити конкурентоспроможність господарства виявивши слабкі й сильні його сторони відносно аналогічних господарств, визначити рівень конкурентоспроможності господарства, визначити підсумкову кількісну оцінку становища фермерського господарства в конкурентній боротьбі у разі присутності декількох конкурентів.