Визначена роль особистих селянських господарств у формуванні і розвитку людського капіталу агропромислового комплексу за умов різних рівнів інституційного розвитку економіки. Обґрунтована необхідність інвестування в людський капітал для розвитку АПК.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТНауковий консультант: доктор економічних наук, професор Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Національної академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора з навчальної роботи доктор економічних наук, професор Житомир, завідувач кафедри менеджменту організацій доктор економічних наук, професор Захист відбудеться “3” липня 2004 р. о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.859.01 в Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м.В розвитку вітчизняного аграрного сектора економіки постала проблема його кадрового забезпечення (особливо що стосується його якісного складу), зумовлена демографічною ситуацією в країні (зокрема, в сільських регіонах), погіршенням показників їх соціального розвитку, некваліфікованим менеджментом у більшості агроформувань, а також іншими чинниками, які виникли внаслідок трансформаційних процесів в економіці країни. Дослідженню аспектів формування, розвитку і реалізації людського капіталу як цілісної концепції присвятили свої праці багато американських вчених, зокрема Т. Особливої актуальності набувають дослідження проблем удосконалення кадрового забезпечення АПК, формування передумов розвитку і реалізації якісних характеристик трудових ресурсів в аграрній сфері, впливу соціального розвитку сільських регіонів та особистих господарств населення на розвиток і використання людського капіталу, менеджменту в агроформуваннях та інвестування в людський капітал як фактора економічного зростання АПК. Для вирішення поставлених задач використовувалися такі методи: монографічний (дослідження сутності економічних категорій), системно-структурного аналізу (оцінка методологічних аспектів кадрового забезпечення, виявлення впливу факторів, а саме: соціального розвитку сільських регіонів, якості менеджменту на рівні підприємств та особистих селянських населення на процес формування, розвитку і реалізації людського капіталу), групування і порівняння статистичних даних (виявлення впливу рівня освіченості кадрів на результативність діяльності), порівняльний (при вивченні зарубіжного досвіду і можливостей його використання в управлінні АПК), кореляційно-регресійного аналізу (оцінка залежності кадрового забезпечення регіонів від різних чинників, прогнозування тенденцій у кадровому забезпеченні, визначення кількісного впливу рівня освіченості управлінських кадрів на продуктивність праці), соціологічні (для оцінки рівня соціальної відповідальності субєктів господарювання в сільських регіонах, оцінки ролі і розвитку особистих селянських господарств в реалізації людського капіталу), соціометричні (для оцінки впливу соціально-психологічного клімату на реалізацію людського капіталу і продуктивність праці); експертних оцінок (для оцінки якісних характеристик менеджменту в агроформуваннях). Сутність і зміст системи (концепції) представлено сукупністю теоретичних, методологічних і методичних положень, внесок яких в науку і практику полягає в наступному: · узагальнено та істотно доповнено теоретико-методологічні підходи до визначення і розмежування сутності економічних категорій трудових ресурсів, кадрів, персоналу, робочої сили і трудового потенціалу як вихідної бази для наукового обґрунтування доцільності застосування категорії людського капіталу при розробці ефективної системи формування і розвитку трудових ресурсів АПК;Характеризуючи капітал АПК, виділяємо природний, фінансовий, матеріальний капітали, а також людський капітал, що сформований людиною завдяки її освітньому рівню, кваліфікації, знанням, досвіду, містить природжені (фізичні та інтелектуальні) здібності, таланти, які є підставою для його накопичення і розвитку, і який може забезпечувати віддачу (доход). Людський капітал є капіталом, оскільки він стає джерелом майбутніх доходів і задоволення інших потреб (соціальних, моральних, творчих); людським він називається тому, що його володарем є людина, особистість. Поняття капіталу є похідним від людського капіталу, оскільки завдяки знанням, вмінням, здібностям людини створюється капітал взагалі. Людський капітал в АПК має певні особливості, які зумовлюються специфікою агровиробництва у транзитивній економіці: багатоукладністю, тривалою трансформацією організаційно-правових форм господарювання, великим значенням соціального розвитку сільських регіонів та особистих селянських господарств для відтворення, накопичення, збереження і реалізації людського капіталу.