Формування та розвиток історичної свідомості студентської молоді в Україні в період суспільних трансформацій (соціально-філософський аналіз) - Автореферат
Головні суперечності, фактори та джерела розвитку історичної свідомості сучасної молоді. Можливості виховання історичної свідомості молоді в позанавчальний час, визначення ролі і завдань в цьому засобів масової інформації та інститутів культури.
Аннотация к работе
Формування та розвиток історичної свідомості студентської молоді в Україні в період суспільних трансформацій (соціально-філософський аналіз)Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Науковий консультант: доктор філософських наук, професор, академік АПН України, Заслужений діяч науки і техніки України Андрущенко Віктор Петрович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, ректор, м. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, Предборська Ірина Михайлівна, Інститут вищої освіти АПН України, старший науковий співробітник; доктор філософських наук, старший науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України Степико Михайло Тимофійович, Національний інститут стратегічних досліджень, вчений секретар; Захист відбудеться „29” березня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м.Перебуваючи в органічній єдності вони є уособленням якісної визначеності та функціональності зазначеного феномену - історичної свідомості студентської молоді. Адже бути громадянином - це значить приймати державу як свою, діяти у відповідності із її політикою, що вимагає високого рівня розвитку свідомості, складовою якої є історична свідомість. Впродовж минулих десятиліть в школах і вузах історія вивчалась в ідеологічно препарованому вигляді. З проголошенням незалежності виникли не менш складні проблеми: як подати цей матеріал учню і студенту, як виховати шанобливе ставлення до своєї історії і культури і, одночасно, не провокувати зневагу до народів і держав, що принижували й обмежували її розвиток, які форми історичного виховання найбільш ефективно сприяють процесу громадянського становлення молоді тощо. Дослідженню історичної свідомості присвячено десятки і сотні наукових праць таких відомих вчених - істориків, філософів, культурологів, соціологів як Й.У першому розділі - „Історична свідомість в структурі духовного світу сучасної студентської молоді” - підкреслюється, що історична свідомість є складовою суспільної свідомості людини і як така несе в собі всі характерні особливості останньої. В цьому сенсі інтегрованість людини в історію передбачає й те, що ми продовжуємо історію, розширюємо її горизонти та можливості. Приймаючи історію як дію, сукупність активних дій, історичну память мають розглядати не як віками запилений архів, а як основу активного життєстверджуючого відношення до дійсності. В четвертому розділі - „Особливості молодіжного сприйняття історії” - молодь розглядається як спадкоємиця істотних проблем існуючого світу, від розвязання яких залежати майбутні траєкторії руху всього людства в планетарно-історичному масштабі. Отже, теоретична проблема визначення особливостей молодіжного сприйняття історії виводить нас на фундаментальні проблеми буття, на проблеми філософії історії.Дослідження феномена „історичної свідомості” належить до актуальних і першочергових завдань сучасної політичної науки саме тому, що лише через історію, осмислення власного історичного шляху, народ, суспільство і особистість осягають власну ідентичність, сенс і призначення свого історичного буття, осмислюють перспективу, закономірності наближення якої, закладені історією. В дисертації доведено, що особливу актуальність означене дослідження має для молоді, а тим паче - в переломні епохи розвитку історії. І тільки історична свідомість, зрощена старшими поколіннями, сформована системою освіти та виховання, випестувана культурою, може дати молодій людині той стрижень, тримаючись за який, вона дійде до істини, крайньою мірою, зрозуміє своє місце в історії і сьогоденні, сформує власне уявлення про майбутнє. Доведено, що значна частина суперечностей історичної свідомості молоді обумовлена колишніми ідеологізаторськими підходами до трактування історії, закритістю архівних джерел, залишковою історичною памяттю старших поколінь, розмитістю оцінок та висновків в структурі сучасних наукових досліджень історії, політичним різнобоєм підходів до історичного минулого з боку різних політичних партій та обєднань громадян, неоднорідністю сучасної української інтелігенції, її участі в процесах національного відродження, недоліками, які мають місце у викладанні історії в школі та вузі, у виховній роботі, в діяльності засобів масової інформації та інституцій культури. Змістовно цей вплив має охоплювати такі взаємоповязані напрями як історична память, історичні традиції, уроки минулого, видатні історичні особистості, історичні події, історичний досвід тощо; магістральними каналами впливу визначаються: а) оптимізація історичної освіти в школі та вузі; б) історичне виховання молоді в позаурочний час; в) підвищення ефективності діяльності засобів масової інформації та культури: г) виховання молоді засобами музею історії та культури, мистецтва; д) наукові історичні дослідження; ж) використання життєвої (живої) памяті поколінь.