Концептуальні засади соціальної політики держави, розроблені видатним українським ученим-економістом XIX ст. М.Х. Бунге. Розгляд витоків її формування в період наукової діяльності вченого та подальша реалізація на державних посадах Російської імперії.
Аннотация к работе
Уманський державний педагогічний університет імені П.Г.Відображенням цих процесів стало те, що на науково-теоретичному рівні в пошуках шляхів для укріплення соціального устрою економісти та філософи стали все більше схилятися до визнання необхідності посилення втручання держави в соціально-економічні процеси. Термін «соціальна політика» був запропонований юристом та економістом, «інтелектуальним батьком політики добробуту» Лоренцом фон Штайном (1815-1890). Схожість епох - сьогодення та періоду другої половини XIX ст., який характеризується загостренням соціальних протиріч у суспільстві, - ставить питання про необхідність ретельного дослідження витоків формування соціальної політики держави, тому в сучасних умовах великого значення набуває звернення до наукового та практичного доробку Миколи Християновича Бунге - видатного державного діяча, українського вченого-економіста, теоретика та практика соціально-економічних реформ у Російській імперії другої половини XIX ст. Бунге наголошує на важливості інституційних чинників соціально-економічних перетворень у суспільстві, вважає, що для боротьби із соціалізмом «необхідні звичаї, заклади і закони, що змінювали б моральний і матеріальний добробут усіх і кожного, як класів, які володіють нерухомим майном, так і робітників» [1, с. Бунге та близькі до нього економісти у 70-90-х роках XIX ст., за своєю суттю базувалася на теоретико-методологічних засадах німецької історичної школи та соціального напряму в економічній науці, орієнтувалася на людську особистість та забезпечення державою її економічного, правового і соціального захисту як запоруку внутрішнього стимулювання економічного розвитку суспільства (тому її часто називають психологічною).