Формування та організаційно-економічне обґрунтування раціонального використання трудового потенціалу (на прикладі АПК Тернопільської області) - Автореферат
Трудовий потенціал, його основні складові, процес і умови відтворення. Адаптація основних принципів добору, розстановки та виховання кадрів до умов ринкової трансформації економіки. Розробка моделі сучасного керівника агропромислового підприємства.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі економіки, організації і планування в АПК Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Тернопільська академія народного господарства, професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в сільському господарстві Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Захист відбудеться 26.04.2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 в Тернопільській академії народного господарства за адресою: 282004, м.В дисертаційній роботі досліджуються умови і процес відтворення трудового потенціалу в аграрному секторі АПК в перехідному періоді до ринку. На основі цього документу розробляється Державна програма розвитку трудового потенціалу в Україні на 2000-2010 роки, до проекту якої вніс свої пропозиції і автор (Економіка АПК, 2000, №14.) Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування раціональних організаційно-економічних важелів впливу на процес і умови відтворення трудового потенціалу аграрної сфери, на форми його розвитку в сучасних умовах з метою адаптації до нових ринкових вимог існуючого трудового потенціалу і ціленаправленого формування нового, адекватного цим вимогам, що сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва і повноцінному відтворенню робочої сили. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі: уточнити і розширити ряд понять, що характеризують трудовий потенціал, його складові, процес і умови відтворення; розробити графічні моделі основних понять і процесів; удосконалено і розвинуто визначення понять: трудовий потенціал, трудові ресурси, робоча сила, особистий фактор, трудовий потенціал сільськогосподарського виробництва, сільської місцевості, сільськогосподарського підприємства, процес і умови відтворення трудового потенціалу, зайнятість, ринок робочої сили.Запропоновано наступне визначення трудового потенціалу: це - трудові можливості країни (галузі, території, підприємства, працівника) наявні в даний час і передбачувані на перспективу, що сформовані і формуються у певних виробничих відносинах та умовах відтворення і характеризуються певною діалектичною сукупністю кількісних та якісних ознак; це складне суспільно-економічне явище, що має свою структуру, просторову і часову орієнтацію, є процесом, перебуває в кожний даний момент одночасно у різних формах. Автор пропонує власне визначення даної категорії: умови відтворення трудового потенціалу - це певне соціально-економічне, організаційне та природничо-історичне середовище, в якому під впливом обєктивних і субєктивних факторів, в першу чергу обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин та інших реальностей, формується адекватний цьому середовищу процес відтворення трудового потенціалу. В роботі подаються графічні моделі трудового потенціалу АПК, кількісна і якісна характеристика трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва, схема дослідження трудового потенціалу аграрної сфери. У другому розділі - “Сучасний стан відтворення трудового потенціалу сільського господарства, АПК” - проаналізовано в досліджуваному реґіоні сучасний стан трудового потенціалу аграрної сфери в розрізі всіх чотирьох фаз його відтворення залежно від умов і факторів, що діють в кожній фазі. Звідси - різке загострення демографічних процесів, викликане втратою природного приросту сільського населення (природне скорочення на тисячу осіб сільських жителів становило в 1999 році 8 осіб), міграцією працеактивних вихідців з села у пошуках заробітків; постаріння сільського населення (середній його вік становить 40.5 років), ріст демографічного навантаження (1135 осіб на тисячу працюючих); ресурсний підхід до трудового потенціалу без врахування соціально-демографічних аспектів, згортання і без того недостатньої соціальної сфери села (торговельної мережі - вдвічі, зведення обсягів побутових послуг до 5-7 відсотків рівня 1990 року); погіршення охорони здоровя і реабілітації працюючих (кількість оздоровлених зменшилась в порівнянні з 1985 роком у 27 разів або становить 0,3 відсотка від числа усіх зайнятих в сільському господарстві); старіння фондів, технологій і зростання затрат ручної праці, особливо в ОПГ, що веде до зниження її продуктивності і ефективності (капвкладення в сільське господарство скоротились за роки реформ у 14,6 рази), почався процес деіндустріалізації галузі; руйнація системи підготовки і перепідготовки кадрів, нерегульована комерціалізація цього процесу; низький рівень оплати праці (74 грн.