Політичні передумови та правові наслідки приєднання Галичини Польським королівством. Історико-правовий процес формування державно-правових і самоврядних інститутів. Формування та структура польських органів влади в Руському і Белзькому воєводствах.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукДисертаційне дослідження спрямоване на обґрунтування ідеї про те, що в період перебування у складі Польського королівства Галичина як споконвічна історична українська територія, населена переважно українцями, завдяки збереженню державно-правових і самоврядних інститутів, не втратила етнічної та правової ідентичності, зокрема території, мови, правових звичаїв, традицій права, правової культури. Дослідження державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині в складі Польського королівства дає змогу накопичити широку емпіричну базу, яку сучасні вчені-правознавці, політики і державні діячі можуть використати для вибору оптимальної моделі розвитку державно-правових і самоврядних інститутів України з урахуванням помилок і досягнень, що мали місце у минулому. У сучасній історико-правовій літературі ґрунтовні історико-правові дослідження процесу формування та функціонування державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині в складі Польського королівства досі фактично не здійснювалися, хоча необхідність у них очевидна як із погляду пізнання становлення та розвитку державно-правових і самоврядних інститутів України, так і з погляду застосування одержаних результатів у процесах державотворення та правотворчості в сучасній Україні. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення української й зарубіжної наукової історико-правової літератури, джерел права Галицько-Волинської держави та Польського королівства, архівних документів і матеріалів виявити особливості формування та функціонування державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині в складі Польського королівства, виробити конкретні науково-обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення сучасних державно-правових і самоврядних інститутів України й підвищення ефективності їх функціонування. Зазначена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань: - проаналізувати внесок вітчизняних і зарубіжних істориків права у дослідження проблем формування та функціонування державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині в складі Польського королівства (1387-1569 рр.), наголосити на проблемах, які вченими та дослідниками недостатньо вивчені або в силу певних обставин перекручувалися чи замовчувалися; викласти своє бачення, інтерпретацію досліджуваних історико-правових явищ і процесів;У Вступі обґрунтовано актуальність і необхідність проведення дослідження теми дисертації, наголошено на її звязку з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, обєкт, предмет і методологію дослідження, розкрито новизну та викладено основні положення, що виносяться на захист, висвітлено наукове й практичне значення одержаних результатів, вказано на їхню апробацію та публікації автора з теми дисертації, наведено дані про структуру й обсяг дисертації. Розділ 1 “Історіографія, джерельна база та методологія дослідження" складається з двох підрозділів, у яких детально розглянуто історико-правову літературу та джерела із проблем формування та функціонування державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині в складі Польського королівства, а також визначено методологію дослідження. Наукова література історичного та юридичного характеру, що розкриває окремі питання формування та функціонування державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині в складі Польського королівства, створювалася впродовж трьох періодів: довоєнного, радянського і сучасного. Шараневича й інших, котрі акцентували на окремих питаннях політичної, соціально-економічної та культурної історії Галичини, лише побіжно згадуючи органи управління Польського королівства й особливості їхнього функціонування у Галичині. Значний внесок у вивчення проблем організації управління Галичиною в складі Польського королівства зробили довоєнні польські вчені, висвітлюючи соціально-економічний, політичний і правовий статус Галичини як провінції Польського королівства.У підрозділі 2.1 “Соціально-політичні передумови приєднання Галичини Польським королівством та його наслідки" на основі використання нової історико-правової літератури й архівних джерел показано, що часті спустошливі татарські набіги, внутрішні суперечки свавільних бояр, підступна зрада ними державних інтересів, анархія, проблеми економічного характеру в першій половині XIV ст. послабили політичну й економічну могутність Галицько-Волинської держави. Галичина в складі Польського королівства втратила єдність з іншими українськими землями, що перебували в складі інших держав. У підрозділі 2.2 “Інкорпорація Галичини Польським королівством та зміни у суспільно-правовому статусі галицького населення" розкрито, що впродовж XIV-XVI ст. у Галичині, яка поступово інкорпоровувалася у складі Польського королівства, сформувалися нові суспільні стани та соціальні групи населення - магнати, шляхта, духовенство, міщани, селяни.