Формування суспільно-політичних ідеалів українського селянства за наказами та ухвалами до І Державної Думи: джерелознавчо-методологічний аспект - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Формування суспільно-політичних ідеалів українського селянства за наказами та ухвалами до І Державної Думи: джерелознавчо-методологічний аспектНауковий керівник: Доктор історичних наук, професор Підгаєцький Віталій Васильович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри історіографії та джерелознавства Доктор історичних наук Світленко Сергій Іванович, Дніпропетровський національний університет завідувач кафедрою історії України Захист відбудеться 12 червня 2002 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 в Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дисертація присвячена аналізу суспільно-політичних ідеалів у структурі громадської свідомості українського селянства, який здійснюється на основі селянських наказів та ухвал до І Державної Думи. Показано, что крестьянские наказы в І Государственную Думу представляют собой комплекс источников массового происхождения, который требует адекватных методов исследования.Дане дисертаційне дослідження й присвячено темі, що безпосередньо повязана з одним із таких проявів - петиційним рухом, а саме - реконструкції суспільно-політичних ідеалів українського селянства в структурі громадської свідомості за наказами, які вони надсилали до І Державної Думи. Вона полягає в аналізі селянських наказів та ухвал до І Державної Думи як комплексу джерел до реконструкції суспільно-політичних ідеалів у структурі громадської свідомості українського селянства в період першої російської революції. Досягнення мети роботи передбачає розвязання таких дослідницьких завдань: дослідити історіографічну традицію стосовно розуміння сенсу терміну "громадська свідомість" селянства, аналізу селянської громадської свідомості різних регіонів протягом XVIII - початку ХХ ст. за наказами до законодавчих органів, процесу формування суспільно-політичних поглядів селянства Російської імперії початку ХХ ст. за селянськими наказами, аналізу громадської свідомості та реконструкції суспільно-політичних ідеалів власне українського селянства за наказами до І Державної Думи; розкрити соціальне походження та інформаційні можливості наказів українського селянства до І Державної Думи як комплексу джерел для реконструкції суспільно-політичних поглядів - складової селянської громадської свідомості початку ХХ ст. та для дослідження такої свідомості в цілому; Безперечно, для вивчення селянських наказів до Думи з допомогою контент-аналізу (методу, який буде залучено нами для безпосереднього дослідження наказів) найбільш адекватним є третій підхід, адже структура громадської свідомості селянства, дослідження якої є важливим етапом цього методу, хоч і передбачає вивчення взаємозвязків між елементами, однак ці елементи розглядаються у прямій залежності від самої структури.У першому розділі - "Історіографічний огляд досліджень громадської свідомості селянства за наказами до І Державної Думи" проаналізовано стан, основні етапи наукової розробки теми, значення наказів сільських сходів для вивчення громадської свідомості селянства та розглянуто варіанти визначення в історичній науці самого терміну "громадська свідомість". Для створення більш точного уявлення про роль та місце наказів у процесі формування суспільно-політичних ідеалів селянства окрім робіт, присвячених наказам та ухвалам українських селян до І Державної Думи, були проаналізовані роботи, в яких мова йшла про накази російського селянства до І Державної Думи, селянські накази до ІІ Державної Думи, до Уложеної комісії 1767-1768 рр. та до Установчих Зборів 1789 р. у Франції. За хронологічним критерієм праці, в яких тією чи іншою мірою розглядалися селянські накази до І Державної Думи (та, відповідно, громадська свідомість, яка в них відобразилась), можна поділити на дві групи, виділивши таким чином два етапи у вивченні цих наказів. Радянські історики описували накази та ухвали у контексті боротьби більшовиків за союз робітничого класу з селянством і революціонізування останнього під впливом пролетаріату, а самі ухвали розглядали у них як форму політичної селянської боротьби. На підставі даних змісту наказів (вимоги економічного чи політичного характеру, суто місцеві вимоги, ставлення до Думи, царя та уряду, характер наказів - прохання, вимоги тощо) авторка у відповідних порівняльних таблицях узагальнила селянські прагнення.

Основний зміст дисертації