Розвиток системи міжнародних економічних відносин. Глобалізація та регіоналізація відносин. Світова економічно-торгівельна система. Міжнародні ринки трудових ресурсів та фінансів. Негативні наслідки глобалізації для країн з перехідними економіками.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістівВ останні роки посилюються інтеграційні процеси в усіх сферах міжнародної діяльності, в тому числі і економічній. Головним з протиріч розвитку сучасної цивілізації є існування двох протилежних тенденцій: створення різного роду блоків, обєднань з великою відкритістю економік держав всередині блоків, і подальшим ростом замкнутості таких блоків відносно сторонніх країн, що означає посилення регіоналізації на противагу інтеграційному процесу. За такого розвитку світової економіка склалася з однієї сторони «світова еліта» з розвинутих країн, обсяги торгівлі і економічного співробітництва між якими динамічно ростуть і країн «другого ешелону», які стоять осторонь основних товарних потоків і яким надзвичайно важко пробитися на міжнародні ринки, через те, що перша група країн прагне не поступитися своїми позиціями.Міжнародна економічна система (МЕС) являє собою сукупність елементів світової економіки з властивими кожному із них характеристиками; у процесі дії елементів світової економіки виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи. Крім того МЕС складається із підсистеми різних міжнародних ринків і підсистеми національних і міжнародних інститутів, які регулюють МЕС; підсистеми міжнародних економічних відносин. Крім того МЕВ - це система економічних звязків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних границь. Міжнародні економічні відносини - це система відносин, що виникають між субєктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання споживчих благ (товарів, послуг, ідей) в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці.Відбувається розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними угрупованнями, окремими фірмами й організаціями. Ці процеси виявляються в поглибленні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації господарського життя, збільшенні відкритості національних економік, їх взаємодоповненні, переплетенні і зближенні, розвитку і зміцненню регіональних міжнародних структур. Діалектика міжнародних економічних відносин полягає в тому, що прагнення до економічної незалежності, зміцнення національних господарств окремих країн приводить у підсумку до усе більшої інтернаціоналізації світового господарства, відкритості національних економік, поглибленню міжнародного поділу праці. У результаті розпаду замкнутих натуральних господарств і всебічного розвитку ринкових відносин, появи великого машинного виробництва зовнішня торгівля перетворилася в невідємну складову частину практично будь-якої національної економіки. В міру свого розвитку всесвітнє господарство починає відбивати зростаючу і міцніючу цілісність світу В останні десятиліття формується новий глобальний економічний простір.Зростають міжнародна торгівля та інвестиції, небачених досі масштабів досягла диверсифікація світових фінансових ринків та ринків робочої сили, відчутно підвищилася роль ТНК у світогосподарських процесах, загострилася глобальна конкуренція, зявилися системи глобального стратегічного менеджменту. Глобалізація економічного розвитку випливає з глибокої взаємозалежності складових частин світового господарства, з його єдності та цілісності, що посилюється в умовах широкого розгортання інтернаціоналізації виробництва й обігу, інтенсифікації інтеграційних процесів. Він передбачає широкий вихід на світовий ринок у звязку з відсутністю в національному господарстві всієї гами засобів і предметів праці, які б забезпечували безперервність і розширення процесу виробництва. Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивіз товарів, а зарубіжне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Під терміном зовнішня торгівлям розуміють торгівлю будь-якої країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) й оплачуваного вивозу (експорту) товарів.Важливим чинником розвитку міжнародної економічної системи, що діє всупереч процесу глобалізації, є регіоналізація, коли економічне співробітництво йде між країнами, обєднаними різноманітними торговельно-економічними угодами. Якщо взяти за показник економічних відносин обсяги міжнародної торгівлі, то основний обсяг їх припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за одночасного зростання питомої ваги країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. В цілому в 1996 р. на індустріально розвинуті країни припадало 68% світового експорту, на країни, що розвиваються, - 28,5%, на країни з перехідною економікою - 3, 3%. Так, якщо в 1950 р. на частку цієї країни припадало 32% світового експорту, то в 1960 р.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ.
2.1 Історичний розвиток та значення системи міжнародних економічних відносин
2.2 Глобалізація економічних взаємовідносин
2.3 Регіоналізація в міжнародних економічних відносинах
3. СУЧАСНИЙ СТАН СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
3.1 Світова економічно-торгівельна система
3.2 Динаміка і тенденції розвитку міжнародного ринку інвестицій
3.3 Міжнародні ринки трудових ресурсів та фінансів
4. НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ КРАЇН З ПЕРЕХІДНИМИ ЕКОНОМІКАМИ