Аналіз ринку та фінансово-господарської діяльності в галузі. Формування потенціалу пасажирського автомобільного транспорту загального користування. Підходи до регулювання процесів формування й розвитку субсидіарного соціально-економічного потенціалу.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукУ цьому контексті потребують розвязання суперечності щодо: відповідності потенціалу пасажирського автотранспорту сучасним вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів; необхідності матеріально-технічного обслуговування транспортних засобів та наявності сучасних діагностичних і ремонтних центрів; вимог до кваліфікації перевізників і системи формування кваліфікованих професійних колективів; необхідності застосування показників ефективності під час оцінювання діяльності перевізників і розподілі прибутку та відсутності реальних мотиваційних підходів до надання якісних послуг. У процесі дослідження використовувалися методи: системно-функціонального аналізу (для визначення впливу всіх складових і елементів системи пасажирських перевезень на кількісні та якісні показники надання послуг); порівняння (з метою виявлення тенденцій розвитку ринку послуг пасажирських перевезень і розроблення механізмів мінімізації негативних впливів); спостереження, анкетування, опитування (для врахування якомога більшої кількості оціночних ознак та підвищення точності висновків); екстраполяції (з метою розгляду різних форм досягнення результатів); економічного аналізу (для виявлення проблем перевезення та мотивації всіх учасників ринку пасажирських перевезень). Основними положеннями дисертаційної роботи, що становлять наукову новизну, є такі: удосконалено: - понятійно-категоріальний апарат, а саме трактування поняття «субсидіарний соціально-економічний потенціал автотранспортних пасажирських перевезень» (ССЕП АТПП), яке, на відміну від наявних, розкривається з позиції таких ознак: 1) сукупність можливостей пасажирського автотранспорту в наданні якісних, безпечних, своєчасних і комфортних послуг та задоволенні потреб у них споживачів у процесі доступної, впорядкованої організаційної й нормативно-правової взаємодії державних, комунальних і приватних перевізників та диференціації можливостей вибору послуги пасажирами; 2) перерозподіл повноважень і впливів на процеси перевезення пасажирів, за яких вищі рівні управління виконують додаткові або допоміжні функції під час виконання завдань, які виникають на місцевому рівні; 3) наближення соціально-економічного потенціалу пасажирських перевезень до європейських стандартів у інтересах споживача - підвищення якості надання послуг, безпеки перевезень, доступності цін, забезпечення рівних можливостей для поїздки незалежно від місця проживання; дістали подальший розвиток: - концептуальні підходи до процесів формування й розвитку ССЕП на основі розроблення моделей і схем, що дало змогу визначити пріоритети розвитку системи пасажирських перевезень, запропонувати шляхи вдосконалення взаємодії субєктів і обєктів на ринку перевезень, розглянути в комплексі мету, завдання й функції, встановити межі застосування принципів - дерегуляції, децентралізації, координації, соціальної орієнтації, які ґрунтуються на визначенні відповідності потенціалу пасажирського автотранспорту вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів за ефективної взаємодії державних, комунальних і приватних перевізників; застосуванні програмно-цільового підходу, який означає поєднання державної підтримки та формування системи самозабезпечення перевізного процесу; систематизація процесів у сфері АТПП в Україні, завдяки чому виявлено такі тенденції: недосконалість і невідповідність міжнародним нормам нормативно-правової бази, у тому числі відсутність єдиних норм взаємодії органів управління й перевізників; недостатнє відшкодування непокритих витрат перевізникам; формування тарифів; недостатня ефективність управління системою регулярних перевезень; невідповідність дорожньої мережі фактичному транспортному потоку, а також її відсутність у віддалених частинах регіонів країни; наростаючий дефіцит на ринку праці кваліфікованих кадрів автомобільного транспорту; низька якість і надійність пасажирських автотранспортних послуг; невідповідність потенціалу пасажирського автотранспорту вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів.У першому розділі, Теоретико-методичні засади формування соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень» проведено аналіз теоретичних досліджень субсидіарного соціально-економічного потенціалу, розкрито його наукову сутність, визначено науково-практичні засади збільшення ролі та значення ССЕП у розвитку національної економіки, вивчено методи державного регулювання процесу його формування й розвитку. Ретроспективний аналіз наукових уявлень підтверджує соціальність принципу субсидіарності в системі АТПП, оскільки людина (пасажир) виступає первинним субєктом дії.