Знайомство з історичними передумовами формування структури землеволодінь в Україні. Аналіз процесу демонополізації державної власності на землю під час земельної реформи. Розгляд головних особливостей Столипінської реформи, характеристика наслідків.
Аннотация к работе
Формування структури землеволодіння в Україні під впливом земельних реформБільше 8% селянських дворів в Україні були повністю безземельними [4], а після земельної реформи 1861 року селяни втратили близько 28-31% земель, які обробляли до того [4]. Проте були і таки, що позбавилися деякої частини своєї землі - надлишків (близько 10%), на противагу їм 60% отримали землю, і тільки землеволодіння 30% селян залишилися без змін. Та водночас після 1922 року були відмінені договори оренди землі, дозволялося конфіскувати у заможних селян землю та худобу, селяни позбавлялися присадибних ділянок для того, щоб вони не могли існувати без праці на господарському господарстві, відбувалася ліквідація куркулів як класу. Наступним етапом реформи було прийняття Закону України «Про форми власності на землю» від 30.01.1992 №2073-XII, де запроваджувалися державна, колективна і приватна форма власності на землю, які були рівноправними. Постановою Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13.03.1992 №2200-XII з метою прискорення земельної реформи та у звязку із запровадженням колективної і приватної форм власності на землю Верховна Рада України зобовязала: визначити потребу жителів у земельних ділянках; здійснити перерозподіл земель та надати за потреби для підприємств, установ, організацій земельні ділянки для колективного городництва із земель запасу; кожен громадянин України отримав право отримати земельну ділянку безкоштовно та ін.Проаналізовано історичні передумови формування структури землеволодіння, розкрито теоретичні передумови формування сучасних земельних відносин ринкового типу.