Стратегічне управління зовнішньо-економічною діяльністю промислових підприємств, визначення сутності, структури та проблем організаційно-економічного механізму. Вибір інформаційного забезпечення, застосування системи глобального електронного маркетингу.
Аннотация к работе
харківський національний економічний університет автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНизька результативність зовнішньоекономічної діяльності багато в чому повязана з недостатньо компетентними діями промислових підприємств на зовнішньому ринку, які призводять до негативних наслідків, таких, як збитки в результаті необґрунтованого заниження цін, антидемпінгові розслідування та санкції з боку іноземних держав, обумовлені недобросовісною конкуренцією та ін. Це свідчить про відсутність чіткої зовнішньоторгової політики, слабкі канали збуту, недостатній досвід роботи на зовнішньому ринку, прагнення до швидкої віддачі шляхом продажу продукції, яка не потребує особливих зусиль з її просування, що в свою чергу вказує на необхідність подальшого теоретичного та методичного обґрунтування умов та напрямків активізації зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств на основі стратегічного управління. Закономірності розвитку міжнародної економіки та проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю досліджувалися у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, таких як О.Кириченко, А.Кредисов, Ю.Макогон, П.Орлов, І.Піддубний, С.Пивоваров, М.Портер, Л.Українська, А.Філіпенко та ін. Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі наукові та практичні задачі: аналіз та уточнення теоретичних засад стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств, розкриття його особливостей як однієї з функціональних підсистем стратегічного менеджменту; В процесі дослідження було застосовано такі методи: монографічний - для вивчення теоретичних основ управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств та опису процесів формування зовнішньоекономічної стратегії; графічний - для наочного зображення викладених положень; статистичний аналіз - для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних про стан зовнішньоекономічної діяльності в Україні; метод порівняльного аналізу - для зіставлення існуючих підходів до формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності зарубіжних та вітчизняних підприємств; метод аналізу і синтезу - для деталізації обєкта дослідження шляхом розділення його на окремі складові частини; системно-генетичний підхід - для визначення складових загального процесу стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю та виявлення внутрішніх звязків між ними.У першому розділі - “Теоретичні основи стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств” - визначено теоретичні засади дослідження проблеми формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств; узагальнено та доповнено підходи до визначення змісту термінів стратегічного менеджменту та розкриття взаємозвязків основних елементів системи стратегічного управління підприємством; сформульовано основні методичні проблеми формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в умовах транзитивної економіки. стратегія підприємство інформація управління Зовнішньоекономічна діяльність є частиною господарської діяльності підприємства і вона повинна узгоджуватися з видами діяльності спрямованими на національний ринок. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності підприємства - це комплекс управлінських рішень, які звужують всю множину можливих зовнішньоекономічних дій підприємства до сукупності найбільш ефективних з точки зору довгострокових цілей сформульованих у загальній стратегії. За видом обєкта управління слід розрізняти такі стратегії: корпоративна стратегія - це стратегія великих за розмірами та складних за структурою обєднань підприємств, які належать, як правило, до різних галузей економіки; У другому розділі - “Комплексний аналіз стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств” - проведено аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств та визначено особливості стратегій, які вони при цьому використовують; досліджено сутність, структуру та проблеми формування організаційно-економічного механізму зовнішньоекономічної діяльності.В узагальненому вигляді результати дисертаційного дослідження полягають в розробці та науковому обґрунтуванні теоретичних та методичних положень щодо визначення умов та напрямків вдосконалення процесів формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, які функціонують в умовах транзитивної економіки.