Сучасний стан теорії стратегічного розвитку виробничих систем. Зміст процесу управління підприємством на основі методів стратегічного менеджменту. Критерії ефективності стратегій диверсифікації діяльності автотранспортного підприємства в ринкових умовах.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствамиНауковий керівник доктор економічних наук, професор Ложачевська Олена Михайлівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Пащенко Юрій Євгенович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом проблем розвитку транспорту та звязку кандидат економічних наук, доцент Левчук Наталія Миколаївна, Національний транспортний університет, кафедра економіки Захист відбудеться «23» січня 2009 р., о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 при Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м.Сьогодні автотранспортні підприємства працюють в умовах відсутності централізованих замовлень, що викликає визначену нестабільність формування обсягів їх послуг протягом запланованого періоду часу. Незважаючи на надану свободу вибору з безлічі альтернативних стратегій розвитку, найбільш реальною, здатною в сучасних ринкових умовах забезпечити підприємствам умови стабільності є диверсифікація їх діяльності. У 1993 році була прийнята цільова комплексна програма „Транспорт” (Розпорядження Кабінету міністрів України від 23.07.1993, №551-р), у якій було поставлені завдання щодо генеральних (стратегічних) напрямків подальшого техніко-економічного розвитку всіх видів транспорту і транспортної інфраструктури і вироблено на тривалий термін стратегію науково-технічного прогресу транспортної галузі. У межах даної теми автором досліджено проблеми вибору стратегій диверсифікації діяльності складного техніко-економічного комплексу, зокрема, автотранспортного підприємства. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні основних напрямків диверсифікації діяльності автотранспортного підприємства, поглибленні існуючих і розробки нових методичних положень щодо ефективного функціонування автотранспортного підприємства і формування оптимальної стратегії автотранспортного підприємства, зокрема: вперше: - сформовано методичні засади щодо формування можливих стратегій диверсифікації виробничих систем автомобільного транспорту.У першому розділі «Теоретичні основи розвитку виробничих систем» досліджено загальні принципи розвитку виробничих систем, які формувались на протязі багатьох десятиліть ХІХ - ХХ століть; висвітлено особливості складних динамічних систем, що розвиваються, до яких відносяться, в першу чергу, виробничі системи, в тому числі і підприємства автомобільного транспорту. Аналіз сучасних підходів до управління розвитком виробничих систем дав можливість визначити основні напрямки управління підприємством на основі методів стратегічного менеджменту, що дозволило сформувати організаційні підходи пристосування виробничих систем до нових проблем і стратегічних рішень. З методичної точки зору визначено основні вимоги до стратегічного управління розвитком підприємств, до яких відносяться визначення цілей розвитку, формування стратегічних напрямків на перспективу, перетворення загальних цілей в конкретні напрямки роботи; розробка планів і їх реалізація, ефективність реалізації визначеної стратегії, а також оцінка і аналіз результатів діяльності по обраній стратегії. Аналіз функціонування автотранспортних підприємств свідчить про те, що найбільш поширеними стратегіями розвитку є стратегії повязані з різного роду диверсифікаційними процесами, а саме стратегії диверсифікованого зростання, зокрема: стратегія концентричної диверсифікації - надання нових послуг на базі існуючого виду діяльності; стратегія горизонтальної диверсифікації - зростання на існуючому ринку за рахунок освоєння нових різновидів послуг, що надаються з використанням технологій, які відрізняються від тих, що використовуються; стратегія конгломератної диверсифікації - підприємство розширюється за рахунок виробництва продукції чи надання послуг, які технологічно не повязані з його традиційною діяльністю і реалізуються на нових ринках.