Стратегія соціального розвитку як форма встановлення довготривалих орієнтирів та вироблення ключових характеристик регіонального управління. Інструмент мультиплікативного відтворення економіки як економічний імпульс з конвертацією у соціальний ефект.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політикаРобота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Нижник Віктор Михайлович, Хмельницький національний університет, проректор з фінансово-економічної діяльності університету Захист відбудеться "19" лютого 2010 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.В стратегії сучасного розвитку регіону одне з ключових місць мають займати механізми управління соціальними процесами. Демократизація суспільства, збільшення економічного самоуправління регіонів, що супроводжуються зміною усталених економічних систем реформами, відзначають існування транзитивного періоду переходу економічних формацій, на заміну яким прийшла лібералізація фінансів, виробництва, інвестицій, торгівлі, руху робочої сили, що зумовлені поглибленням глобалізації. Широкий спектр різноманітних чинників розвитку регіональної економіки, ускладнений різними проблемами, реакцією на регуляторні дії у соціально-орієнтованому суспільстві, до яких додаються особливості галузевої структури аграрних територій, вимагає поглибленого вивчення шляхів формування стратегії та механізмів реалізації соціального розвитку регіону. Тому дослідження проблеми стратегії соціального розвитку регіону є актуальним науковим завданням, яке вимагає теоретичного, методологічного та практичного вирішення, пошуку стратегій розвитку регіональних економічних систем та нових підходів до побудови механізмів управління соціальними процесами. Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження було використано такі методи: системних досліджень - для загального охоплення всіх чинників реалізації стратегії соціального розвитку, аналізу ролі та місця системних соціальних перетворень у соціально-економічному процесі регіону; теоретичного обґрунтування - для встановлення ключових елементів сучасної парадигми соціального розвитку регіону; статистико-математичні - для моделювання дії та змін системних чинників, їх вплив на соціальне забезпечення та розвиток регіональної економічної системи, їх взаємодії та ієрархії; територіального підходу - реалізації стратегії та політики розвитку соціально-економічних систем регіону; диференціації регуляторних підсистем - для ефективного управління соціальними групами на основі визначення ключових відмінностей між ними та їх значення у формуванні реакції на соціальну політику; метод порівнянь - для формалізації наслідків впливу типових економічних змін на соціальні процеси; трендового аналізу - для визначення тенденцій розвитку соціальної системи; оперативного аналізу - для оцінки типів, видів, структури та обсягів соціальних явищ.Формування соціальної політики на рівні регіону - відносно нове явище, оскільки регіон не є достатньо самостійним носієм соціально-політичних відносин і практично не виступає субєктом регіональної політики, хоча регіональні проблеми соціального розвитку існували завжди і на рівні регіону здійснювалася реалізація соціальної політики за сформованими Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Президентом України правилами. Регіональна соціальна політика і система заходів з управління функціонуванням соціальної сфери гіпотетично спрямовані на стійкий соціальний розвиток в регіоні як процесу, в ході якого відбуваються істотні кількісні та якісні зміни в соціальній сфері суспільного життя або окремих її компонентах - соціальних відносинах, соціальних інститутах, соціально-групових і соціально-організаційних структурах тощо. Проте не всякі зміни в соціальних явищах є їх розвитком, а лише такі, при яких одні соціальні явища переходять на вищі (за обєктивними законами соціального прогресу) ступені свого стану (прогресивний соціальний розвиток регіону), або, навпаки, - на ступені нижчого рівня (регресивний соціальний розвиток регіону). Тобто, логічним є їх відтворення на комерційній основі, а попереднє трактування соціальної сфери втрачає своє значення разом зі зміною поняття соціального розвитку. На територіальному рівні у концепції управління соціальним розвитком знаходять чітке віддзеркалення регіональні аспекти соціальної політики, оскільки економічні перетворення і структурна перебудова супроводжується посиленням міжрегіональних відмінностей в рівні життя і зайнятості населення, розшаруванням регіонів за основними соціально-економічними параметрами (рис.Існуюча система соціального розвитку повною мірою ототожнюється із системою соціального захисту, де здійснювана політика обмежується наданням допомоги найменш забезпеченим.