Формування історичної пам’яті щодо Азійсько-тихоокеанської війни 1931-1945 рр. та проблема її висвітлення в шкільних підручниках у сучасній Японії - Статья
Роль держави в цілеспрямованому формуванні історичної пам’яті. На прикладі Японії зазначається, що японське суспільство не дійшло єдиної думки щодо оцінки подій минулого, пов’язаних передусім з роллю Японії в Азійсько-тихоокеанській війні 1931-1945 років.
Аннотация к работе
Формування історичної памяті щодо Азійсько-тихоокеанської війни 1931-1945 рр. та проблема її висвітлення в шкільних підручниках у сучасній ЯпоніїПал наголошував на тому, що якщо війну, яку вела Японія, вважати агресивною, то такою треба визнати й війну СРСР проти Японії. СРСР “також скоїв той самий злочин своєю війною проти Фінляндії і, відповідно, скоїв також злочин проти людяності”, тож якщо не судити СРСР за цю війну, то й Японія має бути непідсудною [Pal 1999, 120]. Виправдовуючи дії тогочасної Японії, праві трактують війну (1) як вимушений захист Японії своїх інтересів, спричинений недружньою політикою західних держав (“захисна війна” заради забезпечення власних інтересів), (2) як “нормальну” для тих часів війну заради розширення сфер впливу (всі західні держави тих часів вели такі війни, то чому Японія має бути винятком?) і (3) як війну ідеологічну - Японія як азійський лідер взялася захищати інші азійські країни від європейського колоніалізму і ставила собі за мету створення так званої “Великої східноазійської сфери співпроцвітання”. Він вважає, що американська окупаційна адміністрація цілеспрямовано, через “промивку мізків”, насаджувала японцям думку, що єдиним винуватцем війни є японці і Японія є “державою-злочинцем”. У поданій на конкурс статті під назвою “Чи була Японія агресивною державою” (Тамогамі стверджував, що Японію було силоміць втягнуто у війну політикою Чан Кайші та Франкліна Рузвельта, а оборонний альянс Японії з Америкою веде до знищення японської національної культури [Тамогамі 2008].